Юрій Петренко два дні дихав однією легенею

 

46-річний Юрій Петренко із Краматорська з розірваною легенею їхав до Києва на операцію потягом. У Донецьк не подався через стрілянину.

— В неділю прокинувся, полежав, включив кондиціонер, — розповідає російською. — Раптом схопило спину справа під лопаткою. Серце закололо. Подзвонив сестрі, порадила вколоти знеболювальне. До вечора не минуло, я кашляв і задихався. Не курю, ніколи бронхітів не мав. Викликав "швидку". Лікарі сказали, що легеня порвалася. Я трохи роблю зарядку, останні дні відтискався від підлоги. Певно, це вплинуло. Прокололи, поставили трубку, щоб випускати повітря. Почав трохи дихати.

Розмовляємо в кабінеті заві­дувача ендоскопічного відділення столичної лікарні №17 Євгена Симонця. У Юрія Петренка під правим плечем спереду розріз, з якого виходить трубка. Біля пояса прикріплена банка з водою.

— Уже не булькає, бо дихаю нормально, — пояснює. — Після свят у вівторок лікарі глянули. Сказали їхати в Донецьк на операцію. Я побоявся. Там одне з відділень лікарні зайняте ДНР. Говорю, відправляйте в Київ чи Харків. Відмовили. Подзвонив у Київ. Лікар сказав, що можу не доїхати. А що робити? У нас по місту постріли чути. Ми ближче до центру, а військові дії на окраїнах. Міг умерти там від кулі чи в потязі з трубкою. Зате використав усі шанси.

Чоловік їхав спершу автобусом, потім потягом.

— Автобуси переповнені, багато виїжджають із дітьми у Крим, Харків. На блокпостах стоять чеченці, осетини. Нашого водія спитали: "Все нормально?". Навіть не перевіряли. Зазвичай дивляться паспорти.

11 червня Петренка прооперували. Він важко переніс дорогу, каже Євген Симонець.

— Легеня — як повітряна кулька. Коли одна здулася, повітря нагнітається у грудях. Стискає здорову легеню, серце, аорту. За пару днів можна загинути. Я через той самий розріз поміняв трубку на хорошу, — показує на знімку. — Дав легені розправитися і притиснутися до грудної стінки. Так роблять у всьому світі.

У чоловіка з народження тонкі стінки легень. Найчастіше вони рвуться у худих високих чоловіків від 16 до 30 ­років.

— Легеня не встигає за ростом тіла. Буває, під кабінетом сидить худий рудий хлопець і трохи не так дихає. Можна не дивитися — розрив легені. Наші лікарі жартують: "Знов рудого привезли?" Страждають світліші, наука не знає чому. У 15-річного сина одного з наших послів у Європі легеня розірвалася на прогулянці в зоопарку. Батьки одразу в літак — і сюди. Я татові кажу: ви при своєму розумі? Дитина могла померти від перепадів тиску. Потім посол довго ходив, дякував. Легеню зміцнили зварюванням. Це наша спільна розробка з інститутом Патона. Так само зварюємо печінку. Рятуємо людей з такими ножовими ранами, що рука входить. Розірвану селезінку відновлюємо повністю. Раніше видаляли, щоб пацієнт не стік кров'ю.

У 6% прооперованих хвороба повертається. Тоді видаляють частину легені.

— Робили таку операцію послові України в Португалії. Йому за 40, зараз працює в Іспанії. Передавав мені привіт він португальського лікаря. Сказав: "Той тисне вам руку. Подивився знімки до й після. Усе зробили дуже добре".

У відділенні провели близько 900 таких операцій. Євген Симонець зробив 700 із них. За рік оперують близько сотні пацієнтів.

— Є хороші хірурги в Харкові, Донецьку, Львові, Одесі. Також оперують у Кіровограді, Херсоні й Запоріжжі. Та основний потік пацієнтів іде сюди, — каже лікар.

×