51-річна Галина Саламаха із села Мощана Жовківського району на Львівщині другий рік тримає бройлерних індиків. У вересні птицю починає годувати вареною картоплею й дертю з вівса.
— Літом бігають собі, ростуть. На осінь починають округлятися. Кладуть на зиму м'ясо, жир. Треба дати краще їсти, щоб було з чого поправитися, — розказує господиня. — У вересні копаємо картоплю, є вже дрібна, різана. Новий урожай вівса. Добре їх відгодувати в цей час перед забоєм. За два місяці робляться, як гори.
До грудня індики в Галини Соломахи виростають по 16 кг. Індички менші — по 12.
— З індика виходить 11–12 літрових баночок тушонки чистого м'яса — як який індик. Ще й на кістках залишається м'ясо. Закинула в морозильник, маю гарний навар у супі. Спрактикувала, що індики вигідніші за кури чи качки. Та це, якщо купувати бройлерні. Вони недешеві. У квітні торік брала по 110 гривень за індича. Цього року вже по 160. Узяла десяток, так усі й виросли. Щоб було дешевше, збираємося втрьох із сестрами. Купуємо разом, наче оптом. Так вигідніше брати будь-яку птицю.
Бройлерних індиків купує в місячному віці. Важать до кілограма. Із молодняком продавці дають корм, що їли в них.
— Два тижні ще на цьому кормі були. Поступово вводила їм домашню їжу: картоплю варила, кабачки терла. Але це пізніше. Спочатку треба й яйце варене потерти, й сиру, й сироватки. У нас своя корова, то воно не так накладно. Якщо це все купити, то ті індики будуть золоті, — сміється. — Ми їм яйця, сир, сироватку давали, доки не стали десь до 2 кілограмів. Уже тоді в силі, мають добрий імунітет. Можна не підгодовувати, а переводити на дорослу їжу. Проте завжди треба багато зелені — це для них вітаміни.
Усе літо рвали індикам гичку з буряків. Аби з'їдали, різали й замішували з картоплею й дертю. Кабачки терли.
— Конюшину їдять теж. Слід пильнувати, щоб вода була чиста. Наїлися-напилися і йдуть гуляти. У нас неподалік дому пісок на вулиці, гравій. То вони там ходили. Доглядати за ними не важко, головне — не давати хліба. Ні сухого, ні моченого. Сестри давали, то в них трохи птиці пропало.
Індикам більше на користь навіть дерть із вівса, а не пшениці, з якої роблять хліб. Так само й зерно. Якщо давати ціле, то краще овес чи ячмінь, кукурудзу.
17 кілограмів — найбільша вага індика, який виріс торік в однієї з сестер Соломах. Птаха запекли цілого в духовці до весільного столу.
Бройлерні індики не кричать і не літають
— Це дуже спокійна птиця. Із простими індиками за характером не зрівняти, — розказує Галина Соломаха. — Швидко робляться тяжкі й високо не літають. Хіба на метр-півтора, через тин. А так, щоб ходити збирати їх увечері по деревах чи по селі ловити, то такого нема.
Бройлерні індики відрізняються від звичайних забарвленням. Вони чисто білі. Немає сірих і попелястих, як більшість звичайних.
4 
1
Коментарі