— На Новий рік запечемо нутрію в духовці, а вже на Різдво закопчу й ковбаси зроблю, — розказує Василь Фіцай із Василькова на Київщині.
Тримає 70 нутрій. Має свиней, птицю, але м'ясо нутрії любить найбільше.
— Ніжніше, ніж у кроля. Можна кілограм з'їсти й не буде важкості. Від нього не поправляються. На смак дуже м'яке. Не жирне, як свинина, не застигає, як баранина, на губах. Кріль сухуватий, а нутрія сочна. Її просто готувати.
Звечора змащує м'ясо сіллю, перцем, подавленим часником і домашнім майонезом.
— Магазинний усе спортить. Сире яйце, ложка порошку гірчиці з верхом й грам 100 оливкової олії. Перемішав добре й майонез готовий. Олію ллю помалу, щоб був густий.
Нутрія маринується ніч. Уранці Фіцай замотує її у фольгу, ставить у духовку на 180°.
— Дві години попечеться, треба пробувати. Готове від кісточки відстає. В кінці можна розмотати фольгу, тоді присмажиться. Буде рум'яна, зі шкуринкою.
На Різдво з нутрії пече ковбасу, із кісток варить суп, кілька тушок коптить. Із 2-кілограмової обрізує м'ясо. Накраює невеликими шматками, перемішує зі свинячим салом.
— Це вже хто скільки хоче. Більше, то сальніша буде ковбаса. Вбиваю яйце для крепості, сіль, перець, часник. Начиняю свинячі кишки й печу в духовці. Тільки спочатку проколюю ковбасу в кількох місцях, щоб повітря вийшло, бо полопає.
Деко злегка змащує олією, встеляє вишневими прутиками. На них кладе ковбасу. Не пригорить і матиме гарний запах.
— На копчення беру кілька штук. Це тривалий процес і продукт довго зберігається.
На нутрію бере 3 л води, 3 л. солі без верха, чотири-п'ять лаврових листків. Доводить до кипіння й чекає, доки маринад вихолоне. Кидає в нього почищену й розрізану начетверо цибулину, трохи перцю, вичавлює п'ять зубчиків часнику. Нутрія маринується ніч. Уранці обгортає в кілька шарів марлі — від сажі. Чіпляє за гачки на палицю й опускає в коптильню.
— Топлю фруктовими дровами в пічці. Дим іде по трубі і входить у залізну бочку біля дна. У ній на патику висять тушки й коптяться. По кругу бочки на рівні труби зробив отвори, щоб дим виходив. Зверху закриваю, але залишаю щіль на палець, щоб краща тяга була. Попалю дві-три години звечора й вимикаю до ранку. Так днів три-чотири.
Копчене м'ясо не відстає від кісток. На готовність його пробують, відрізаючи шматочок.
3 
1
Коментарі