субота, 14 листопада 2020 11:00

Українська академія наук обрала президента

Українська академія наук обрала президента

14 листопада 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив законопроєкт про заснування Української академії наук і призначив перших працівників.

Над законом працювали понад два місяці, створили відповідальну групу. Його ухвалила Рада Міністрів Української Держави 13 листопада, а наступного дня його затвердив гетьман.

Українську академію наук хотіли створити самоврядною організацією у складі 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінетів, 2 лабораторій, Ботанічного та Акліматизаційного садів, Астрономічної обсерваторії, Біологічної станції, бібліотеки, власної друкарні та архіву.

За новим законопроєктом, членом Української академії наук могли стати не лише громадяни Української Держави, а й вчені із Західної України, іноземці — але, якщо третина дійсних членів УАН погодиться.

В день оголошення закону до складу Української академії увійшли 12 академіків: геологи Володимир Вернадський та Павло Тутковський, біолог Микола Кащенко, механік Степан Тимошенко, правознавець Федір Тарановський, сходознавці Агатангел Кримський та Микола Петров, лінгвіст Степан Смаль-Стоцький, історики Дмитро Багалій та Орест Левицький, економісти Михайло Туган-Барановський та Володимир Косинський.

Перше наукове зібрання відбулось на території академії 27 листопада у приміщенні Українського наукового товариства. Воно знаходилось на столичній вул. Малопідвальній, 36, нині Ярославів Вал.

На зустріч прийшли лише 8 академіків із 12, але, це не завадило їм одноголосно обрати геолога Володимира Вернадського президентом Української академії наук, а сходознавця Агатангел Кримського — секретарем.

"Важливо створити сильний центр наукових досліджень українського народу, його історію, його мову, природу України. Звичайно, треба вести ці дослідження в найширшому загальнолюдському масштабі. Треба якнайшвидше створювати кафедри і лабораторії, інститути, які спочатку, можливо, й будуть зайняті росіянами. Але становище скоро зміниться, бо посади в академії виборні. Дуже скоро заявлять про себе місцеві сили", — сказав тоді Володимир Вернадський.

До речі, того ж дня професори створили перші 3 відділи академії — історико-філологічний, фізико-математичний і соціальних наук, які охоплювали 3 інститути, 15 комісій і національну бібліотеку.

30 листопада гетьман Скоропадський затвердив кандидатуру академіка Вернадського на посаду президента Української академії наук.

"Важливо створити сильний центр наукових досліджень українського народу, його історію, його мову, природу України. Звичайно, треба вести ці дослідження в найширшому загальнолюдському масштабі. Треба якнайшвидше створювати кафедри, лабораторії, інститути, які спочатку, можливо, й будуть зайняті росіянами. Але становище скоро зміниться, бо посади в академії виборні. Дуже скоро заявлять про себе місцеві сили", — розповів тоді Володимир Вернадський.

У грудні 1919 року Київ захопили більшовики, а Вернадський подав у відставку. Новим президентом Української наукової академії став Орест Левицький. А 14 червня 1921 року академію перейменували у Всеукраїнську Академію наук і приєднали до неї Київську Археографічну Комісію й Українське Наукове Товариство у Києві, Історичне Товариство Нестора Літописця, Всенародну Бібліотеку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Місто спалили, а трупи спустили по річці

13 листопада 1997 року відбулося перше в історії засідання Центральної виборчої комісії України. Цей день вважають датою створення ЦВК України.

Зараз ви читаєте новину «Українська академія наук обрала президента». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 4069
Голосування Чи варто із дітьми вчити уроки?
  • У жодному разі не треба
  • Завжди потрібно
  • Треба до 5 класу
  • Потрібно, якщо дитина заробила погану оцінку
  • Слід тільки перевіряти виконане завдання
  • Треба, якщо про це благатиме дитина
Переглянути