Понад 18 років стажу в енергетичному сегменті, кар'єрний шлях від рядового персоналу до голови інженерного відділу.
Станіслав Редько пройшов усіма сходинками, бачив техпроцеси на різних рівнях кількох підприємств. Тому переконаний: техніка та автоматика важливі, але досвідчені працівники цінніші за технології.
За словами Станіслава:
Коли трапляється стресова ситуація – спрацьовують алгоритми. Але вони фактично борються з наслідками, тож шкоди не уникнути. Натомість людина, яка "відчуває обладнання", може помітити ранні індикатори та попередити інцидент.
І справді, більшість аварій на виробництвах виникає не через людський фактор, а через збої автоматики, помилки та поломки приладів. Фахівці ж стають "запобіжником", вчасно виявляючи проблеми на ранніх стадіях. Але лише якщо мають досвід, розуміють обладнання і "грають у команді".
Ми поспілкувалися зі Станіславом, інженером-експертом кількох галузей виробництва. Поцікавилися його думкою щодо актуального вектора автоматизації процесів на підприємствах. І отримали дещо неочікуваний висновок.
Просто автоматизувати все – стратегія, що не дає результату в Україні.
Станіслав зауважив:
Можна надихатися прикладами Apple, Toyota, TSMC тощо. Але, по-перше, тут багатомільярдні бюджети, а по-друге, за кожен техпроцес відповідає фахівець, не кажучи вже про персонал, який обслуговує автоматизовані лінії.
До того ж ці виробництва пройшли власний шлях трансформації, який також супроводжувався аваріями та збитками. Особливо у моменти, коли обладнання залишалося без нагляду.
Якщо говорити про досвід саме української промисловості, ситуація ще складніша. Навіть найсучасніше обладнання таких розробників, як Siemens, не гарантує відсутності інцидентів.
Не лише війна, а й досвід, що постійно нагадує: слід залишатися пильними
Постійні обстріли та знеструмлення не додають автоматизованим виробництвам стабільності. Та навіть якщо прибрати цей фактор, є інші ризики, коли автономність може лише поглибити проблеми.
Наприклад, маємо ситуацію:
• Умовне підприємство з повністю автоматизованим циклом технологічного процесу, АСКВ та КВП, системами захисту.
• У певний момент на одній з установок з'являється відхилення від параметра, одночасно зникає напруга, а система не встигає запустити резервне живлення.
• Наслідок – зупинка установки (якщо система зреагувала вчасно) або аварія, якщо за збігом обставин АСКВ не спрацювала.
• Чому так сталося – зрозуміло: автоматика дала збій. Але чи можна було запобігти цьому? Так, цілком, зазначає Станіслав.
Тепер змоделюємо аналогічну ситуацію, але вже за участі людини (робочого колективу):
1. Умовне підприємство з повністю автоматизованим циклом технологічного процесу, АСКВ та КВП, системами захисту. Персонал на зміні, який не лише контролює показники КВП, а й періодично обходить установки.
2. Один із відповідальних за роботу обладнання помічає нехарактерний гул реле чи іншого елементу. Доповідає старшому зміни, який ухвалює рішення негайно зупинити обладнання або всю установку, залежно від ситуації.
3. Лінія зупиняється під контролем фахівців, техпроцес зупиняється або переключається на іншу лінію – залежить від виробництва.
4. Водночас зникає живлення, але система (або черговий електрик) запускає резервну лінію. Обладнання працює в штатному режимі.
5. Виявлену неполадку усуває оперативний або оперативно-технічний персонал. Якщо це неможливо – викликається команда фахівців.
6. Наслідок – підприємство продовжує працювати, паралельно ремонтується обладнання. Ніякого простою, аварій та жертв.
За словами Станіслава, ключова відмінність другого прикладу полягає в тому, що на зміні знаходилися працівники, які завдяки досвіду вчасно визначили несправність і усунули її. Якою б просунутою не була система – без людини вона вразлива. Особливо без колективу та керівника, які знають, як діяти в кризових ситуаціях.
Керівник, команда, технології – зв'язка, що працює
Сучасні технології, тренди на глобальну автоматизацію та роботизацію виробництва. Це не лише зменшило навантаження на колектив, а й зробило його більш фрагментованим, де кожен відповідає за власні завдання. Чому це проблема?
Станіслав зауважив:
Ми все частіше покладаємося на технології та системи АСКВ і КВП, але забуваємо, що ці рішення не настільки досконалі, як нам хотілося б. Автоматика дає збої, алгоритми – електричні, електронні, цифрові, механічні чи пневматичні – також неідеальні. Вони можуть спрацювати, а можуть і ні.
І додає: "А от колектив завжди напоготові. Керівник модернізує техпроцес, стежить за дотриманням регламентів. Персонал безпосередньо контролює роботу устаткування. Технології тут допоміжні, а не основа. Лише в повній синергії можливо працювати так, щоб і берегти обладнання, і виконувати план, і запобігати проблемам".
2 
4069
Коментарі