Відновлення української енергосистеми після 6 тис. російських атак перетворюється на найдорожчий інфраструктурний проєкт десятиліття. Лише за останній опалювальний сезон ми втратили 9 ГВт генерації - це потужність усіх атомних блоків, які зараз контролює Україна.
Влада пропонує вихід: побудову "оновленої енергосистеми", яка працюватиме повністю автономно під час обстрілів. Що це означатиме для українців - розбиралась Gazeta.ua.
Дефіцит в енергосистемі України та руйнування її критичної інфраструктури - це прямий результат нищівних російських обстрілів. Влада ледь встигає латати дірки. Іі хоча енергетики щодня творять дива, війна диктує свої умови. Навіть якщо завтра ракети й шахеди перестануть летіти на наші станції, зруйнована система не "відросте" за один сезон. Відновлення вимагає років і колосальних коштів Заходу. Але поки ми чекаємо на ці транші, за завісою великих обіцянок готується ґрунт для нового стрибка тарифів. Питання в тому, чи не стане автономна енергосистема привілеєм лише для багатих, поки кількість бідних в Україні зростає в геометричній прогресії.
А що отримає переважна більшість населення України?
Автономія - панацея чи дорога ілюзія?
На міжнародному форумі CERAWeek у Х'юстоні (США) перший віцепрем'єр - міністр енергетики Денис Шмигаль презентував амбітний план побудови "оновленої енергосистеми", яка зможе працювати повністю автономно під час обстрілів. Ціна питання за оцінкою Світового банку - майже $91 млрд протягом наступних десяти років. З них щонайменше $4,9 млрд критично необхідні вже у 2026 році для термінового ремонту мереж та закупівлі мобільної генерації.
Куди підуть ці кошти? План Шмигаля передбачає три ключові напрями:
Децентралізація: Побудова сотень малих газопоршневих та газотурбінних установок замість великих ТЕС.
Зелений перехід: Збільшення частки вітрової та сонячної генерації до 30%.
Енергосховища (BESS): Встановлення промислових систем накопичення енергії для стабілізації системи.
"Ми пропонуємо партнерство, засноване на спільному стратегічному інтересі та економічній доцільності", - закликав Шмигаль потенційних інвесторів.
За його словами, виграють усі: Україна отримає модернізацію, Європа - диверсифіковану архітектуру, а інвестори - доступ до одного з найбільших інфраструктурних ринків континенту. Проте за лаштунками цих глобальних домовленостей, які курує уряд Юлії Свириденко, залишається головне питання: а що отримає переважна більшість населення України?
Підвищення тарифів є недоцільним навіть в умовах реформи
Підвищення тарифів: неминучість чи політична гра?
Підвищення тарифів - чинник, про який влада не любить говорити вголос, але після масштабних руйнувань і дефіцитів їх неминуче переглядатимуть. Сьогоднішнє обурення платіжкою завтра може перетворитися на справжній шок, коли цифри у квитанціях матимуть вигляд номерів телефонів. Експерти припускають, що ціни для домогосподарств можуть щорічно зростати на 15-20%. Нам постійно дорікають найнижчими цінами в Європі, але при цьому мовчать про вкрай низький рівень зарплат, який не відповідає постійному здорожчанню всього.
Проте не всі фахівці погоджуються з такою логікою. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що підвищення тарифів є недоцільним навіть в умовах реформи.
"Регуляторно і політично ситуація жахлива. Стомільярдні борги на ринку, невиплати, проблеми з фінансами додаються до збитків, яких завдають росіяни. Але вирішення цієї ситуації вимагає великої системної реформи ринку електроенергії, а не підвищення тарифів для населення. Не розумію сенсу піднімати питання саме про зростання тарифів", - наголошує Харченко.
На відміну від населення, промисловість уже відчуває всі "принади" ринку: ціна електроенергії постійно коливається. Наприклад, за даними АТ "Оператор ринку", середня ціна в лютому 2026 року коливалася від 8950 грн до 15 тис. грн за МВт.год. Така волатильність лише підкреслює хиткість системи.
Через війну багато даних залишаються закритими під грифом "військова таємниця"
Каламутна вода енергетики та "велика риба"
У ситуації з автономізацією та відбудовою є два фундаментальні моменти, де влада має нарешті навести лад.
"Перше - вирішити нарешті, яка різниця цін на енергоносії має бути для промисловості, а яка для населення. А, по-друге, ми так і не знаємо точно, який обсяг електроенергії йде до нас, а який від нас за кордон. Якщо влада усе це проявить, збалансує, тоді будуть прийматись прозорі рішення. Якщо ж ні, то це буде просто зароблянням причетних на відновленні", - пояснив Gazeta.ua політолог Віктор Небоженко.
Через війну багато даних залишаються закритими під грифом "військова таємниця". Але там, де таємниця, завжди багато каламутної води.
"Усе зруйновано війною і неможливо толком дізнатися більш-менш точні обʼєми цієї руйнації. А в каламутних водах найзручніше ловити "велику рибу", - додає Небоженко.
Ми бачимо глобальний перерозподіл ресурсів, так званий регульований хаос. Можна припустити, що інвестори на $91 млрд вже давно "призначені". Емоційні стенання довкола енергокризи без чітких цифр - це лише спосіб підключити ЗМІ до легітимізації намірів, де інтереси людей стоять на останньому місці. Як і в усі часи великих трансформацій, нові енергетичні проєкти намагаються реалізувати на спинах терплячих громадян. Але чи не виявиться цей тягар останнім для українського суспільства?
1 
8642
Коментарі