Українець заснував один із перших хостелів на Кіпрі

14

Фото: з архіву Дмитра Глазунова

 

Дмитро Глазунов із Єнакієво Донеччини відкрив один з перших хостелів на Кіпрі. Перед тим, як потрапити на острів, змушений був виїхати з рідного міста через окупацію.

Півтора роки автостопом подорожував Україною та СНД. Жив у друзів та людей із каучсерфінгу. На острів потрапив випадково, коли побачив та вирішив придбати дешеві квитки.

"Пару місяців знімав із друзями квартиру в Лімасолі. Коли вони з'їхали, одну кімнату та диван у вітальні почав здавати за 10 євро. Тоді на все місто було лише 14 таких оголошень на аірбнб (сервіс по здачі та пошуку житла – ГПУ). Найдешевший варіант житла стартував від 35 євро. Тож ідея спрацювала, - розповідає Gazeta.ua Дмитро Глазунов. - Розумів, що на Кіпрі на той час не було жодного хостелу. Вирішив разом зі знайомим українцем спробувати відкрити власний".

"Усі чомусь думають, що Кіпр - це дорого-багато. Насправді, коли потрапляєш на острів, то розумієш, що - це периферія Європи. Як законодавчо, так і візуально. Неспішне острівне життя дається в знаки. Це місце в якому ніхто нікуди не поспішає, девіз кіпріотів - Сіга-Сіга. Його можна розшифрувати, як "розлабся, не поспіщай, все прийде з часом". Лише зараз там починають з'являтися перші багатоповерхівки. В українських містах цивілізація розвинена набагато краще. Якщо у нас приміщення без проблем можна знайти через інтернет, то на Кіпрі це мало реально. Там потрібно виходити на вулицю та спілкуватися з людьми, розпитувати їх про оренду", - каже Дмитро.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Доводиться розвозити понад 50 кілограмів" - як українка працює на пошті у Нідерландах

Все ж перше приміщення під хостел хлопець знайшов через агентство. Це був пустий будинок на 200 квадратів. Оточений великим садом із лимонами, апельсинами і оливками.

"Меблі шукав на ринку та в закинутих будинках. Перший стіл, який і досі там стоїть, взяв у помешканні кількома вулицями вище. Там побачив британські паспорти людей, які народилися у 30 роках, старі листи. Було зрозуміло, що в будинку давно ніхто не живе. Серед ночі перетягнули звідти той стіл та ще деякі меблі. Так само з різних місць знайшлися штори, шафи, дверні ручки. Холодильники та перші ліжка замовляли через інтернет".

За словами хлопця, із реєстрацією виникли певні труднощі.

"На острові залишилася частина британського, європейського законодавства, що дуже ускладнює процес. Такого поняття як хостел взагалі не існує. З іншого боку, вдалося знайти вихід із ситуації. Хостел зареєстрували на букінгу - міжнародному сайті для бронювання житла".

Після того відкрив ще 5 таких приміщень. Але згодом через непорозуміння із партнером та місцевим представництвом сайту їх довелося закрити. Зараз із хостелів працює лише останній, який Дмитро відкрив в Ларнаці.

"Букінг без жодних пояснень заблокував акаунти усіх приміщень. Місцеве представництво не виходить на зв'язок. В усіх інших офісах, включаючи головний у Амстердамі, кажуть, що це питання під юрисдикцією місцевої філії. Її представника вдалося знайти лише у вересні. Але через місяць він пішов із букінгу й наше питання знову зависло. Не знаю, чи це особливості роботи кіпріотського офісу, чи політика booking.com, який не зважає на клієнтів та стає неконтральованою монополією. Але віри в те, що це можна вирішити, майже немає".

×