"Сковорода був найосвіченішою людиною 18 сторіччя"

12

Фото: Фото: Володимир Мукан

В Інституті філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка пройшла VI Академічна дискусія "Українська гуманітаристика: діалог між Сходом і Заходом". Цього разу її приурочили до 290-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

У дискусії взяли участь провідні науковці та громадські діячі. Організувала та провела захід Галина Усатенко, викладач Інституту філології.

Протягом 80 років філософію життя Григорія Сковороди та його твори неправильно трактували.

"Вина всьому – перекручений переклад. А перекладати філософа не так просто, він мав величезний словниковий запас, - каже Леонід Ушкалов, доктор філологічних наук, редактор повної збірки творів Григорія Сковороди. – Коли я редагував тексти до друку, то побачив, що більшість із них не несуть тієї ідеї, яку закладав філософ. Наші перекладачі рядки у віршових творах поміняли місцями, абзаци ставили на свій лад. А зі слова замість оригінальних взагалі ставили свої. Наприклад, "удицю" Сковороди перекладають "вулиця", насправді це вудка, якою рибу ловлять. "Гроздь" наші перекладачі передають як "гвоздь", насправді це "грона". "Назабрала" перекладають "не забрала", а це означає "вийшов на заборону".

Минулого року уряд Канади виділив 100 тисяч канадських доларів на укладання словника Григорія Сковороди. Там вміщено всі слова, значення, якими він послуговувався, у контексті. Цей словник електронний.

"А якби його видрукували, було б 12 томів. Він дуже об'ємний. Раніше багато науковців казали, що Сковороду спочатку вабила латина, а потім московська мова, бо він вживав слова з цих мов. Дехто говорить, що він писав суржиком, адже вживав слова "брюхо", "желудок", "побіда" та інші. Але насправді так в 16-17 сторіччях говорили всі в Україні. А Сковорода був найосвіченішою людиною того часу. Через його мову можна розкрити всю мовну свідомість його співвітчизників, - говорить Лідія Павлівна Гнатюк, доктор філологічних наук Інституту філології. - Лексика філософа – старослов'янська і церковнослов'янська, пересипана елементами староукраїнської народної мови. Все, що нам сьогодні може здатися російським, насправді є нашим спільним надбанням старослов'янської традиції".

Наразі проблемою є те, що Сковороду не популяризують в Україні, вважає письменник, перекладач Юрій Іздрик. Він також був на дискусії.

"Коли організатор Львівського форуму за добу до відкриття попросив мене написати про Сковороду текст, я навіть не знав, про кого йдеться. Зайшов на "Вікіпедію" й сформував своє уявленням. Мені здається, що Сковороду треба пополяризувати як бренд мандрівного філософа в поп-культурі, тоді ним більше цікавитимуться. Можна малювати його на футболках, можна домовитися із фірмою "Тефаль" і зображувати його на пательні".

×