Шедеври послідовниця ховала в стіні: Відкрили виставку майстра "Розстріялного відродження" та його учнів

39

У столичному Мистецькому Арсеналі відкрилась виставка творів митця "Розстріляного відродження" Михайла Бойчука та його учнів. В Європі їх називали продовжувачами візантійської традиції. Бойчук навчався у Відні, Мюнхені, працював у Парижі. Творив у великоформатному жанрі. Відзначають взаємний вплив українського художника та мексиканського мураліста Дієго Рівери. Розписи й фрески не збереглись. Михайла Бойчука з дружиною за сфабрикованими звинуваченнями у формалізмі й буржуазному націоналізмі розстріляли 1937 року в Києві.
В експозиції - близько 300 картин, зібрані з 18 музеїв та приватних колекцій.

 

"Коли задумували виставку - консультант сказав, що експозиції не буде - нема жодної роботи, - розповідає куратор Ольга Мельник. - Знайшли 72 твори майстра. Переважна більшість - ескізи й картони, які зберегла художниця і громадська діячка Ярослава Музика. Коли її 1946-го заарештували за зв'язки з УПА, чоловік замурував твори між стінами. 1950 року МГБ вилучили всі роботи Бойчука з Львіського музею, заснованого митрополитом Андреєм Шептицьким і спалили в печах".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Богдан Ступка і жінка у кривавій сукні: Художниця незвично зобразила героїв Шекспіра

Бойчукісти мали на меті реформувати українське мистецтво. Звертались до історичної спадщини, малювали замість олії - фарбою на основі яєчного жовтка - темперою.
"Прагнули змінити своїм мистецтвом світ. Така амбіція була і у авангардистів. Але якщо Казимір Малевич був громадянином світу, то Михайло Бойчук - понад усе українцем. Авангардист Малевич казав, що музеї треба знищити, і все це археологія. А Бойчук вважав, що треба вчитись у старих майстрів, застосовувати нову сучасну форму - і творити своє національне мистецтво. Один із перших "бойчукістів" Микола Каспірович створив картину "Ескіз до фрески зодчих всесвіту". Його розстріляли 1938-го", - каже Ольга Мельник.
Більшість монументальних творів Бойчука і його учнів зчистили зі стін разом із тиньком - основою, на яку наносили фарби.

 

"Бойчук та його учні створювали мистецьку моду, мейн-срім у мистецтві початку ХХ ст. Відроджували техніку іконопису, сполучали зі стінописом - фресковим розписом, як був у Середньовічній Італії. Вважали, що мистецтво служить розбудові ідеального суспільства. Зображали хліборобів серед родючих ланів, жінок з дітьми - подібно до Богоматері з дитям. Один з найвідоміших творів Михайла Бойчука - "Двоє під деревом". Автор назвав його світською іконою. Замість Мадонни на ній - селянка з сином. Яблуня - символ древа життя. Повсякденність українського села перетворювали на сакральне дійство. У них генетично не виходило підлаштуватись під панівний напрям соцреалізм, тому їх таврували як формалістів. Спочатку більшовиками була спровокована мистецька дискусія, потім її перевели в площину політичну - і їх репресували", - каже Ольга Мельник.

 

В експозиції - колекція керамічних ляльок для Вертепу учнів Михайла Бойчука - Оксани Павленко та Василя Седляра.

 

Виставка "Бойчукізм" триватиме до 28 січня 2018 року.

×