27 листопада помер Геннадій Конопльов, один з голодувальників під обласним Пенсійним фондом у Донецьку. Інші погрожують себе спалити — у випадку розгону наметового містечка. Вони протестують проти зменшення пенсій учасникам ліквідації на Чорнобильській АЕС. Про що розмовляють протестувальники, підслухала кореспондент журналу "Країна" Тетяна Заровна.
"У наметі біля буржуйки гріються троє. – Был октябренок, пионер, комсомолец, бл... Воспитали в духе "Всегда готов!" Вот в августе 1986-го и пошел добровольцем. В 19 лет получил пропуск в закрытую зону. Через месяц вернулся. Заходил в магазин – люди в очереди молча расступались. А теперь стыдно удостоверение доставать – кто был герой, стал дурак и л*х. Случись сейчас, таких дураков уже не найдут", - переказала журналіст розповідь 44-річного Олега із Новоазовська.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чорнобильці з "бютівцями" вимагають відставки Януковича та розпуску ВР
"А я 6 мая 1986-го со смены из шахты пришел, не успел кофе допить, как дзынь – в дверь звонок. "Вам повестка, завтра в 6.00 явиться в военкомат на сборы". Взял ложку, кружку, – розказує Василь Нагуляк, 62 роки. На його картузі напис "Голодаю". – Я думал про себя, что здоров как бык. На учет не становился. А в 1991-м заставили идти на обследование. Вдруг вижу в коридоре парня, с которым был в Чернобыле. Он молодой – его перед дембелем туда закинули. Как увидел – ё-п-р-с-т... Аж в горле ком. Под руки медсестры его водят из кабинета в кабинет, ноги волочит", - йдеться в матеріалі.
Прочитати детальніше, про що говорять у наметовому містечку біля Пенсійного фонду у Донецьку можна у журналі "Країна" № 46 (99) за 2 грудня 2011 року.
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України. Передплатний індекс - 37278. Вартість передплати на місяць — 28 грн.
2 
1
Коментарі
5Зрештою - розумна аналітична стаття. Основний зміст: "Російська залишається потужним каналом інформації про світ – як для технічних, так і для гуманітарних сфер. " 21 рік вони лише кричать, а спокійно створити подібний інформаційний канал українською не спроможні. А хто здатен таке зробити, того відсторонять.
Молодці, що ввімкнули веб-камеру біля УкрДому. Всі дивляться, що там відбувається.
На русском языке издается 0,01% научной литературы в мире. Русский - это язык страны, которая отстала на 50 лет от уровня современной цивилизации. Для украинцев - русский язык лишь колониальная традиция, для некоторых ностальгия за СССР. В науке все русское - это символ отсталости, чтобы реализоваться ученый, который родился в России, должен уехать на Запад. В культуре все русское - это символ вторичности и эпигонства.
Откуда информация в отношении %? Тогда какой % украиноязычного продукта? И почему тогда русская профессура так востребована в Европе и США?
Мммм, а надо еще и источники помнить? Воспаленная кора обоих полушарий, хотя не уверен, что их вообще два.
Обратите внимание на все "патриотические" заявления, они следующих видов:
1. Чушь. Просто мусор, обвинение, оскорбления и ненужные бесконтекстные ссылки на историю.
2. Заумные мантры. Ничем не подтвержденные данные о величии самого себя. В лучшем случае, перекрученные данные, как-то "91% уважает украинский язык". Никто ничего не подтвердит и не собирается этого делать.
Скудны и слабоумны защитники идей патриотических...
Боротьба за українське не потребує додаткових стимулів. А от чи цікавить це твою гнилу натуру, Речицький, нікого не обходить.
kominarod.ru/gazeta/papers/paper_822.html - читать всем кто хочет узнать все о русском языке
"Не можна просунути мову завдяки законам. Можна заборонити якусь мову, а просунути дуже важко".
Это то, чем всегда занимались мовнюки свидомиты - запретить, уничтожить русский язык, и тем самым обострили языковой вопрос. Теперь у многих русскоязычных из-за мракобесия нацюков отпало желание общаться на украинском или совершенствовать его.
І які ж у них шанси заборонити російську в Росії?
Думати треба, перш ніж писати.
Папірці прийняті ТУШКАМИ шахрайським голосуванням ніколи ЗАКОНОМ НЕ СТАНУТЬ. Про що мова ?
Всеволод Речицький ідиті ви в сраку.
Пане Речицький, одразу видно, що перекладами Ви не займалися.
Українська перекладацька школа сильніша за російську.
Ось тільки українські переклади майже ніхто не бере.
Бачите, словник мови Тараса Шевченка - це десь 18 тисяч слів, словник мови Пушкіна - приблизно 30 тисяч, а лексичний запас англійської мови десь учетверо більший за лексичний запас російської. Не все можна українською перекласти, російською - також...
У світі діє відносно проста закономірність: розвивається і перемагає та мова, яка є ближчою до джерел інформаційної новизни. Якщо український інтелектуальний продукт й далі залишатиметься таким рустикальним, яким він є сьогодні, то й мова автоматично буде приреченою на поразку. Чи, може, в часи патріота В.Ющенка відновилися провінційні книжкові магазини, яких було так багато при комуністах?
Якщо не бере, то чому вони "кращі".
А зараз вiн тобi про чудовий переклад мультика "Тачки" розповiсть. Хехе.