




"Ни кола, ни двора, ни друзей, ни родни. Мы с тобою в России остались одни", - звучить голос російського поета Орлуші у Києві. Хоча Андрій Орлов неодноразово бував у столиці до цього, однак його візити мали більш приватний характер.
Однак, як сам він по-гоголівськи говорить про себе Орлуша, "рідкісний птах долетить до середини Дніпра". Під такою назвою у Києві відбулися два концерти Андрія Орлова. Організатором виступила Ольга Сафіна і "Fedoriv HUB".
Писати Орлов почав, коли йому стукнуло 45 років. До цього він працював журналістом, але й спробував себе у багатьох інших іпостасях. "Мене журналісти часто запитують, що буде далі? Коли Путін завершить війну? Але я не політолог, я не пророк. Я лише поет і пишу про те, що думаю в даний момент", - признається Орлуша публіці, яка прийшла послухати його у четвер у Fedoriv.
Орлов не лише читає поезію, але й висловлює свою думку щодо того, що трапилося в Росії. "Якось я дивився телевізор і в мене після того розболілася голова. Я сів і написав вірш "Заебало". Мою книжку з цим не хотіли продавати в найвідомішій книгарні Москви. Тому я написав нову версію цього вірша. Він починається зі слів "Почему у человека грустное лицо".
У перерві між читанням віршів, Орлуша згадав такий епізод: "Мені дзвонять і питають, як мені бути у списку зрадників Росії. Правду кажучи, мені все це абсолютно байдуже. Мені приємно що в Україні я у білому списку, хоча я не просився туди. Мені приємно перебувати в одній компанії з Арнольдом Шварцнегером, Джорджем Клуні та Мілою Йовович. Особливо з Мілою Йовович".
"Цей рік минув дуже важко для мене. Як і для багатьох з вас. Після того, як я опублікував вірш про Боїнг, мене відфрендили 2,5 тисячі чоловік. Але я радий, що вони залишили мою сторінку добровільно. Замість них прийшли нові світлі люди". Зараз у Орлуші у Facebook понад 3 тисячі друзів і десять разів більше підписників.
"Ми сюди прийшли почути про Боїнг", - заявляли перед концертом дві брюнетки на підборах. Але коли з аудиторії просять прочитати вірш про Боїнг, але на концерті цей вірш так і не прозвучав. Проте не менш сильним є вірш "Мы с тобою в России остались одни..."
Як признається Орлов, його часто запитують, чи не думає він залишити Росію. Але він, називаючи сучасну Росія психічною лікарнею, а більшість росіян – божевільними, не думає про це."Поки я можу робити і говорити, що я думаю, я не залишу Росію. Хоча інколи дивне відчуття буває. Після концертів в Україні, у мене буде два концерти у Москві. Квитки вже майже продані. На концертах таке відчуття, що живеш у нормальній демократичній країні. Однак після концерту все знову повертається на круги своя. Від цього стає дуже сумно", - говорить Орлуша.
Тому замість "Боїнга", Орлуша прочитав інший свій вірш "Что такое хорошо? И что такое – плохо?". Вірш був написаний вкінці минулого року, в ньому відображаються події, які відбувалися в той час в Росії та світі. У ньому є такі слова:
Между "плохо" с "хорошо"
Коротка дистанция:
Нам хотели сделать шок,
Применили санкции.
Нам такой удар смешон,
Мы не будем охать:
Плохо - трюфель и хамон,
Хорошо - картоха!
Хорошо, когда фашист
Нам грозит Бандерой -
Скажут националист
И пенсионеры,
Скажут брокер и банкир,
Бомж и выпивоха:
С украиной крепкий мир -
Это очень плохо.
Вы хотите, не пойму,
Чтоб как на Майдане?
Это хорошо кому?
НАТО и Обаме!
Як згадував Орлуша, йому не вдалося потрапити на Майдан, коли там відбувалися переломні події. "В той момент я був зв'язаний контрактом. Однак я приїхав у Київ 8 березня 2014 року. У мене були з собою листівки з екстрактом мімози, який зробив мій друг у Британії. Я пам'ятаю, як ходив вулицями і роздавав листівки жінкам".
У цей момент Орлуша дістає зі свого піджака конверт з листівкою. "Вони досі пахнуть мімозою", - каже поет і починає роздавати листівки усім присутнім на концерті жінкам.
Наступного дня Орлуша виступив в ресторані "Петрович" на Подолі, а також в Одесі і Львові. Після концерту у Львові поет повертається у Москву, де у нього заплановано ще два концерти.
Коментарі