Чергові вибори до органів місцевого самоврядування проведуть в жовтні 2015 року, ухвалив Конституційний суд. Так він відповів на звернення депутатів-"регіоналів" щодо дати виборів київського міського голови й до Київради. Після позачергових виборів до Київради 2008-го термін її повноважень сплив 2 червня цього року. Столичний мер добровільно пішов у відставку рік тому. Позачергові вибори мала призначити Верховна Рада, але не робить цього.
Жодних юридичних наслідків рішення Конституційного суду не має, вважає екс-нардеп Тарас Чорновіл, 49 років.
Як варто його розцінювати?
— Там є два моменти, що кардинально розходяться. Перший конституційно чіткий, другий — цілком антиконституційний.
Перша частина — про чергові вибори. Так, вони сказали, що відповідно до Конституції вони мають пройти одночасно 2015 року. Але один нюанс — це стосується суто чергових виборів, а не позачергових.
Є норма Конституції щодо термінів, на які обирають ради. Будь-яка затримка означає втрату органом правочинності. Тобто це означає, що далі починається процес самоуправства, узурпації влади, вчинення кримінальних дій.
Тож після першої частини КС мав би внести такий пункт: "У зв'язку із тим, що 2 червня спливає п'ятирічний термін Київської міськради, в Києві мають відбутися позачергові вибори". І далі пояснювати, що новообрана рада і міський голова перебуватимуть при владі не повний термін, а до 2015 року. Та через політичну кон'юнктуру КС ухвалив положення, яким унеможливив позачергові вибори. Це абсурд.
Яка ймовірність того, що Верховна Рада призначить вибори в столиці, адже це в її компетенції?
— Парламентська більшість та Партія регіонів і раніше заявляли, що чекатимуть рішення КС. Вони одразу були націлені маніпулювати цією ухвалою, тож тепер, напевно, і не призначатимуть виборів. Хіба що громадськість обуриться, Київ "стане на вуха". А зараз бачимо, що кияни не виявляють особливої зацікавленості проблемою. Це пов'язано з багатьма причинами. Зокрема тим, що столичні жителі вже були обпеклися позачерговими виборами 2008 року, коли думали усунути Черновецького. Тоді Юлія Тимошенко хотіла поставити мером Олександра Турчинова, а в результаті Черновецький отримав у Київраді ще більше представників.
Який має бути план опозиції за таких умов?
— Їй, для початку, треба стати опозицією — бойовою, налаштованою на усунення режиму, а не підстилкою влади. Тоді, можливо, вона зможе щось робити. А поки що Яценюки, Катеринчуки мріють когось там повисовувати на вибори, невідомо з якою метою. Це все не матиме наслідків.
Якщо ця Київрада ще два роки ухвалюватиме рішення, опозиція каже, вони будуть нелегітимні. Чи скасовуватимуть їх згодом?
— Хто? Рішення виконуватимуть, втілять у матеріальній формі, скажімо, витратять бюджетні кошти на щось. Як ці рішення потім скасовувати? Механізмів немає.
За ймовірної зміни влади чи засудять суддів за антиконституційні рішення?
— Ніхто їх не саджатиме. Якщо прийде повноцінна влада, всі побіжать до них. А новій владі не особливо буде потрібна юридична чистота. Їй так само знадобляться судді, які ухвалюють неконституційні рішення.
Як реагуватимуть на фактичне скасування столичних виборів на Заході?
— Для нього такий поворот є нонсенсом, узурпацією влади. Захід дивиться на нас, як на братів молодших по розуму, з якими треба співіснувати, вчити основ демократії.
2 
1
Коментарі
8