Міністр оборони Анатолій Гриценко, 49 років, публічно заявив про кадрову проблему в армії. Каже, що масові відставки офіцерів стають справжньою загрозою для війська. Причиною є низькі зарплати.
Рапорти на звільнення подають насамперед молоді лейтенанти. Їм після закінчення навчального закладу невигідно йти служити на посаду командира взводу із зарплатою 765 грн. Навіть сержант-контрактник із п"ятирічним стажем одержує майже 900 грн.
— У грудні 2006 року було подано близько 200 рапортів тільки від офіцерів Генштабу, — коментує речник міністра оборони Андрій Лисенко, 38 років. — На місцях картина ще гірша. 80 відсотків звернень особового складу до міністра стосуються грошового забезпечення і соціальних питань.
Зараз зарплата лейтенанта Збройних сил становить, залежно від стажу, близько 850 грн, капітана та майора — близько 1200 грн, підполковника — 1600–1800 грн, сержанта-контрактника — 750 грн.
При цьому зарплати у війську в кілька разів менші, ніж в інших силових структурах. Наприклад, лейтенант-прикордонник отримує більше за армійського підполковника.
Досвідчені офіцери теж не хочуть затримуватися в армії. За словами експерта Центру досліджень армії, конверсії та озброєння Сергія Згурця, 37 років, насамперед через неясність із пенсійним забезпеченням. Військові квапляться вийти на пенсію, поки не стало гірше.
До 2007-го військові пенсіонери отримували пенсії від Міноборони — була окрема стаття витрат у держбюджеті. А зараз отримують із Пенсійного фонду. До нього вони відраховують 6% зарплати. Кабмін обіцяв, що відшкодовуватиме офіцерам ці витрати, але поки що покриває лише 4%. Виходить, що із січня грошове забезпечення військових стало ще на 2% меншим.
— Ситуація з військовими кадрами катастрофічна. Україні все-таки варто враховувати зовнішньополітичні настрої Росії — ситуацію з тією ж Тузлою, із Кримом, — каже 34-річний Сергій Панцир із Фонду суспільної безпеки.
— Це вже перетворюється в тенденцію. Потрібно реагувати.
У Партії регіонів не бракує бажаючих зайняти крісло міністра оборони
Водночас Сергій Згурець вважає нехтування владою проблем Збройних сил майже традицією. Каже, що це саме через відсутність реальних зовнішніх ризиків.
— Увесь час публічно говорять про жалюгідний стан армії, але нічого не міняється, — вважає він. — Бо Збройні сили не є пріоритетом для держави.
За законом, на оборону країни щорічно мають виділяти 3% валового внутрішнього продукту. Але наша армія таких грошей ніколи не бачила, каже міністр оборони Анатолій Гриценко. Збройні сили не в змозі закуповувати нову техніку. Якщо фінансування не поліпшиться, то через 2–3 роки армія буде нездатна захистити державу.
— Лише 2005 року Міноборони отримало практично все, що було заплановано бюджетом, — каже міністр.
— Й отримало вчасно.
У березні уряд планує розглянути питання доцільності підвищення окладів військовим. Тим часом після різких заяв Гриценка знову заговорили про його можливу відставку. До того ж глава Міноборони ще й гостро подискутував через пресу з головою Верховної Ради Олександром Морозом. Ішлося про майно Одеського інституту сухопутних військ. Спікер виступав за його передачу під контроль очолюваного соціалістом Станіславом Ніколаєнком Міністерства освіти. Гриценко назвав Мороза некомпетентною людиною.
— На тлі попередніх атак на міністра оборони з боку Генпрокуратури або депутатів під час звіту в парламенті, конфлікт з Олександром Морозом не виглядає загрозливим для перебування Гриценка на цій посаді, — переконаний Сергій Згурець.
Водночас він зауважує, що в Партії регіонів не бракує бажаючих зайняти крісло керівника військового відомства. Бо це означає доступ до розподілу майна і фінансових потоків армії. Сергій Згурець згадує, як після доповіді Анатолія Гриценка в парламенті "регіонали" читали каверзні запитання із заздалегідь заготовлених папірців.
4 
1
Коментарі