— Чекати на позитивні зміни після зустрічей Порошенка, Путіна й Обами у Нью-Йорку не варто. Росія не змінюватиме своєї тактики на Донбасі. Мінські домовленості Путін виконувати не буде. Конфлікт законсервують на півроку, — каже київський фізіогномік 39-річний Юрій Долгих, експерт із вивчення людських характерів за рисами обличчя.
Він аналізує виступ російського президента 62-річного Володимира Путіна на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку 28 вересня.
— Путін — нахабний і зверхній, він блефує та заграє. Пробує вчити інших на прикладах з історії, але сам не робить жодних висновків, — продовжує Юрій Долгих. — Приїхав не домовлятися, а наполягати на своєму, обманювати й вимагати рівноправного партнерства. Путін боїться бути ізольованим.
Перед початком промови трохи сіпається й нервує, на чолі проступає піт. Такий мандраж йому не притаманний. Поводиться як загнаний вовк. Сутулиться, дивиться з-під лоба, настовбурчує брови. Усе читає з листка. Коли людина не щира з аудиторією і бреше, їй важко відірвати очі від столу чи підлоги.
На третій хвилині Путін говорить повільніше й спокійніше. Весь час ніби чекає якоїсь загрози із залу. Боїться бойкоту чи негативної реакції слухачів. Потім заспокоюється і почувається на коні.
Пришвидшує темп на 18-й хвилині виступу, коли заводить мову про Україну. Конфлікт на Донбасі називає громадянською війною. Морщить чоло, витягує губи, на скроні здуваються вени — знову боїться реакції із залу. Далі заспокоюється, бо вона відсутня.
Україні присвячує хвилину. А про Сирію говорить майже 10. Путін тимчасово переключився з України на Сирію. Це свідчить про те, що конфлікт на Донбасі буде заморожено. Кремль втратив інтерес до ДНР і ЛНР. Але не готовий відмовитися від України як від сфери впливу.
Юрій Долгих переглядає відео з виступом президента Петра Порошенка 29 вересня.
— Перевага Порошенка в тому, що він говорив після Путіна, — зауважує. — Петро Олексійович максимально відвертий. Говорить без підглядання в текст промови. Наводить цифри, згадує політв'язнів Кремля, звинувачує Росію в розв'язанні конфлікту на Донбасі, у зловживанні правом вето в ООН та в брехливій риториці. Порошенко побоюється, що Україна відійде на другий план — через кризу в Сирії.
— Єдине, чого справді прагнув Путін, — зустрічі з Обамою, — каже київський психолог Валентина Домська, 50 років. — І не важливо, про що доведеться вести діалог з американським президентом. Це для нього — спосіб самоствердитися за чужий рахунок. Якщо з Путіним сідають за стіл переговорів, значить, він не маргінал, а лідер. Натомість помітно, що Обама від цієї розмови не в захваті. Якби його воля, закінчив би її на півгодини раніше.
Обамі важко приховати відразу до Путіна. Але він обережний у кожному слові. Від нього марно чекати рішучих дій до наступних президентських виборів (відбудуться 8 листопада 2016 року. — "ГПУ"). Готовий домовлятися з російським колегою до останнього. Обама закликає до миру. Останній рік при владі він намагатиметься виконувати функцію миротворця. Путіну не поступляться, але і нових санкцій проти Росії не запровадять.
3 
1
Коментарі