"Нагальні кроки для України: як скористатися моментом для змін" — така дискусія відбулася в Львівській бізнес-школі Українського католицького унверситу. У ній взяв участь Лєшек Бальцерович, 68 років, — автор "шокової терапії" — успішних радикальних економічних реформ у Польщі в 1989–1991 роках. Нині він — професор Варшавської вищої школи економіки. Також консультує українську владу і виступає з лекціями в Україні.
Україна та ЄС понад рік мають підписану Угоду про асоціацію. Що найбільше перешкоджає глибшій інтеграції між Україною і Євросоюзом?
— Не варто говорити про перешкоди, а треба — про шанси для України. А перспективи залежать від швидкості й ефективності ваших реформ. Коли українські товари стануть більш конкурентні, то зможуть впевнено почуватися на ринку ЄС. У Польщі так само спочатку здавалося, що це все буде складно. Та потім виявилося, що багато польських товарів успішно конкурують на європейському ринку.
Які мають бути умови, аби західний капітал захотів інвестувати в українську економіку?
— Мають бути прозорі й надійні перспективи для всіх інвесторів — без різниці, українських чи закордонних. Має бути швидка реалізація необхідних реформ. Слід постійно зменшувати економічні втрати і збільшувати вигоди. По-перше, ці втрати лежать у незавершеній приватизації, адже всюди у світі державні підприємства працюють менш ефективно, ніж приватні. І не варто політизувати це.
По-друге, слід скасувати непотрібні приписи і щонайбільше дерегулювати ефкономіку. Суспільство ж має весь час контролювати політиків, щоб ті не приймали нових поганих вказівок. А в них завжди буде така спокуса, бо хороших політиків у принципі не буває. Також треба ліквідувати найбільш корумповані державні контролюючі органи. Від них жодної користі, зате багато шкоди. Загалом це називається лібералізація економіки в рамках закону. Існує пряма залежність між радикальними реформами й подальшим стрімким успіхом країни.
Якою мірою реформам в Україні заважає війна, а якою — це радше відмовка української влади, щоб їх не проводити?
— І те, й інше заважає. Війна перешкоджає економічному росту, стримує інвестиції. Тим паче, вона вам шкодить, бо разом із війною Україна втратила російський ринок збуту. Але з цього слід зробити висновок, що вам треба ще швидше проводити реформи, вийти на європейський ринок і зробити все, аби Україна стала економічно сильніша. Тоді зможете й військово зміцнитися. Ви маєте зробити дві речі, яких Путін боїться понад усе: бути демократією й економічно успішними.
Як оцінюєте ефективність року реформ в Україні?
— Ґрунтовна й конструктивна критика — корисна для економіки. Але я помітив, що у вас часто зміни в країні люблять критикувати поверхово та зі смаком. Це шкідливо, бо вбиває ентузіазм до змін. Мовляв, усе пропало. А ще ви любите ставити всіх під одну гребінку. Тож під удар потрапляють як ті, кого є за що осуджувати, так і ті, хто намагається щось змінити на краще.
Звісно, суспільство має слідкувати — там, де замало реформ, то виникають підстави для конструктивної критики. Але не менш важливо помітити речі, де щось змінюється на краще. Наприклад, міністр фінансів Наталія Яресько успішно спромоглася зменшити дефіцит бюджету. Це в свою чергу призвело до стабілізації гривні. Далі стабільність гривні буде залежати від економічної політики уряду. Якщо вдасться зберігати стабільність економіки та пришвидшити реформи, то й гривня буде зміцнюватися.
Із другого боку, треба частіше тиснути на політиків, щоб вони швидше змінювали структуру держави. Щоб було менше корупції та бюрократії, а більше умов для розвитку малого й середнього бізнесу. Останнє — умова для росту середнього класу, а він — база демократії. В демократії країною керує не більшість, але переконана активна меншість. Ця меншість, яка прийшла до влади, має пояснювати свої дії й переконувати всіх, кого можна і варто переконати, в доцільності та необхідності своїх дій.
111 днів зайняло ухвалення всіх законів, необхідних для радикальних економічних реформ у Польщі, щоб перевести її з планової економіки на ринкові відносини. Почали 1 січня 1990 року. Їх назвали "шоковою терапією". Здійснювала її команда фахівців під керівництвом Лєшека Бальцеровича, який був віце-прем'єр-міністром і міністром фінансів. 1989-го до складу першого некомуністичного уряду країни його запросив тодішній президент Польщі Лех Валенса.
"План Бальцеровича" передбачав, зокрема: жодних кредитів неефективним державним підприємствам. Вони або ставали банкрутами, або їх продавали в приватні руки. Іноді за символічну ціну. Щоб запобігти інфляції, Бальцерович стримав друкування нових грошей. У сплаті податків — усі рівні: нікому жодних соціальних чи інших пільг, виживе конкурентніший. Місцевий та іноземний приватний бізнес мають однакові умови — правила й податки — для ведення бізнесу.
Під час втілення "шокової терапії" — Бальцерович був в уряді 800 днів — у Польщі відбулося тимчасове падіння виробництва. Зростання польської економіки розпочалося вже 1992-го, наступного року після його відставки. Реформи Бальцеровича заклали економічні підвалини того, що нині Польща має одну з найбільш успішних економік у Центральній Європі.
4 
1
Коментарі