28 листопада ввечері російський президент Володимир Путін підписав указ про економічні санкції проти Туреччини. Після того, як 24 листопада над територією Сирії турецькі військові збили російський бомбардувальник Су-24. Винищувач РФ порушив повітряний простір Туреччини. Одного пілота врятували, другий — загинув.
Путін вимагав вибачень від політичного керівництва Туреччини й обіцянок покарати винних. Назвав країну "поплічником терористів".
25 листопада турки мали проблеми при перетині кордону з РФ. Деяких не пустили, відправили додому. У Краснодарі затримали 39 турків-бізнесменів. З'явилися повідомлення про ретельний огляд особистих речей турків, які перетинають російський кордон. На митниці затримували вантажі. 1 січня 2016 року в Росії перестає діяти закон про безвізовий режим для громадян Туреччини.
РФ заборонила своїм громадянам літати в Туреччину. Россільгоспнагляд призупинив постачання м'яса турецького виробництва. Асоціація компаній роздрібної торгівлі рекомендувала своїм членам відмовитись від експорту фруктів і овочів. Чверть овочів на російському ринку і 20% фруктів — турецькі.
Товарообіг між Туреччиною та Росією становить понад $35 млрд на рік.
— Торговий обіг із Туреччиною — один із найбільших для Росії. Щорічно він приносить їй по 15 мільярдів доларів. Це навіть більше, ніж виручка від експорту озброєння, — аналізує російсько-турецькі торгові відносини російський економіст й аналітик Андрій Мовчан, 47 років. — Є ще великі поставки російського газу. Їх поки що не припиняють, тому короткотермінові збитки для Росії від санкцій будуть не такі великі, як могли б бути. Але їх відчують. Наприклад, обмеження на турецький імпорт передусім вдарить по постачальниках продовольства, а потім — і по населенню. Росія купує у Туреччини їжі на 1,1 мільярда доларів на рік. Це приблизно 4 відсотки всього імпорту продуктів і 17 відсотків — овочів. Через це в Росії може виникнути дефіцит оливкової олії, середземноморської риби, маслин, цитрусових. Ціни на продукти можуть підскочити ще на 5–10 відсотків.
Оскільки Туреччина — другий туристичний напрямок після Єгипту, то запроваджені Росією санкції відчують російські туроператори, — веде далі Мовчан. — Торік у Туреччині відпочили майже 3 мільйони росіян. Середній чек на особу становив близько 700 доларів. Комісія турагентства — близько 15–20 відсотків вартості путівки. Тому наступного року російська туріндустрія не дорахує 600 мільйонів доларів прибутку. А це — 0,5 відсотка ВВП. Внутрішній туризм не замінить Туреччину та Єгипет, бо в Росії нема достатньої інфраструктури. А співвідношення ціна-якість не зрівняється із закордонними курортами.
— Можуть ускладнитись також авіаперевезення, — додає експерт. — Країни можуть закрити небо одна для одної. Російські компанії втратять частину рейсів. Через турецьке небо пролягають маршрути на південь — в Кіпр, Ізраїль, Африку. Якщо російські літаки почнуть облітати Туреччину західніше, то, з урахуванням закритого неба України, це будуть колосальні витрати часу й пального. Можливі проблеми в морських перевезеннях. Офіційно Туреччина не може закрити свої протоки, бо нема військової небезпеки. Але швидкість проходження для російських кораблів знизиться. Довгі й прискіпливі перевірки стануть нормою.
Для Туреччини ж найголовнішою проблемою є збереження постачання російського газу. 60 відсотків її потреб забезпечує газопровід "Блакитний потік", прокладений по дну Чорного моря. Друга частина — це трансбалканське постачання російського газу через Україну. Захід Туреччини повністю залежить від російського газу. Але транзитні держави в цій ситуації допомагатимуть країні. Тому дефіцит російського газу навряд чи становитиме більше ніж 35–40 відсотків. Якщо Росія таки перекриє газовий вентиль — втратить 10 відсотків свого торговельного балансу. Емоційний Кремль навряд чи піде на такі кроки. Водночас Туреччина будуватиме нові термінали скрапленого газу й газові сховища. Втрату російських туристів країна може і не відчути, якщо півтора мільйона європейських туристів через ситуацію в Єгипті почнуть їздити в Туреччину.
Коментарі