Наприкінці минулого тижня у Лондоні відбувся антикризовий саміт так званої "Великої двадцятки" — 20-ти найпотужніших країн світу. Його формальні рішення виглядають істотними. Проте поки що рано стверджувати, що вони зможуть кардинально змінити ситуацію.
Одне з найбільш обговорюваних із ухвалених на саміті рішень — виділення на боротьбу з кризою $1,1 трлн. Якщо вимірювати по відношенню до сукупного світового валового внутрішнього продукту, сума за своєю вагою перевищує славнозвісний повоєнний план Маршала. Хоча якщо поглянути на структуру, то виявиться: насправді йдеться про значно менші кошти.
Найвагомішою частиною — близько $500 млрд — є надання додаткових коштів МВФ. Але сюди враховані $250 млрд, що вже належать фонду, $100 млрд, які минулого листопада виділила для нього Японія, та 75 млрд євро (тобто $101,1 млрд), що їх виділив раніше цього року Євросоюз. Тож насправді додаткові кошти для МВФ, про які ухвалено рішення на саміті, менші за $50 млрд.
Друга вагома частина — $250 млрд на покриття торговельних дефіцитів. Тут представники "двадцятки" враховують фінансування всієї зовнішньої торгівлі впродовж наступних двох років. Щодо запланованих додаткових сум на цей рік, то це близько $25 млрд.
Сума за своєю вагою перевищує славнозвісний повоєнний план Маршала
Через бажання перейти до менш сконцентрованого на США світу має бути здійснена емісія Спеціальних прав запозичення (СПЗ) на додаткові $250 млрд. СПЗ — це валюта, яку використовує Міжнародний валютний фонд і вартість якої визначається вартістю кошика з чотирьох валют: долара, євро, ієни та фунта стерлінгів. За кожною країною — учасницею МВФ зареєстрована певна кількість СПЗ, що приблизно відповідає кількості її голосів у фонді. Наприклад, у США нині 16,77% голосів, а в України — 0,63%. Нові СПЗ збираються роздати так, аби економіки, що розвиваються, отримали більше голосів. Утім, левова частка їх все одно лишиться у найрозвиненіших країн, які послугами МВФ не користуються. Економіки, що розвиваються, отримають від емісії невеликий зиск. До того ж МВФ — організація бюрократична, і перетягування каната щодо розміру квот для тієї чи іншої держави може тривати рік. Тому розраховувати сьогодні на якусь користь від цієї суми не варто.
Лишаються ще $100 млрд допомоги найбіднішим країнам. Частину цих коштів нададуть наступними роками з бюджетів розвинених країн. Частину — як запозичення на зовнішніх ринках для найбідніших. Також різноманітні банки розвитку мають отримати додатковий капітал, хоча його обсяг і час отримання коштів поки що не визначено.
Тож, незважаючи на гучні заяви про $1,1 трлн допомоги для виходу з кризи, справжня сума є меншою. Причому майже всі гроші мають узгодити країни-учасниці. Тому не варто очікувати від саміту миттєвого потужного ефекту.
3 
1
Коментарі