![Почесний президент підприємства ”Азот” Валентина Жуковська (ліворуч) сидить за столом із 74-річною Аллою Марінченко, головою Придніпровської районної ради ветеранів. 9 травня влаштувала для ветеранів святкування](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/435/435140_1_w_300.jpg?v=0)
9 травня о 12.35 на пл. 700-річчя у Черкасах збираються жителі мікрорайону Калиновий. Переважно літні люди. За підтримки почесного президента підприємства "Азот" Валентини Жуковської там святкували День Перемоги.
З імпровізованої сцени лунає музика. Військовослужбовці з автомобільного батальйону А-1744 облаштовують місце, щоб роздавати кашу. Під деревами стоїть польова кухня і стіл, хлопці розпаковують посуд. На площі — 12 довгих дерев'яних столів із їжею. У пластиковому посуді розкладені овочі, фрукти, хліб, сало з ковбасою, печиво й цукерки.
О 13.05 до мікрофона виходить Валентина Жуковська, 52 роки. Вітає всіх зі святом та запрошує до столу ветеранів.
— Оце моя тарілка, — жартує 75-річний Віктор Афонін, сідаючи. Підсуває до себе м'ясо з ковбасою. Військовослужбовці роздають пластиковий посуд. Охочим наливають фронтові 100 г.
— Якби знали, то не наїдалися б дома, — говорить його сусідка.
— Ой, парад сьогодні хороший був, і людей більше, ніж минулого року. Це все, що погода така гарна. Я просто подзвонив на верх, — Віктор Афонін показує пальцем на небо, — й сказав, щоб усе було, як по заказу. І оце застілля так гарно організоване. Не пам'ятаю, щоб коли-небудь так святкували.
Люди починають їсти. Поміж столами ходять військовослужбовці, запитують, що кому треба.
— Это что-то с чем-то, — захоплено говорить Василь Кравець, 70 років, до чоловіка, який наливає чарку. — Ви ж і собі залиште. Я понімаю, шо на роботі, але в честь празника можна.
О 13.25 починає грати духовий оркестр. Співають вихованці Будинку творчості "Азота" й хор ветеранів підприємства, виступають актори Черкаського драмтеатру. 56-річний Володимир Хоцький запрошує до танцю Клавдію Барабашину, 83 роки. Глядачі аплодують єдиній парі.
О 13.30 усім присутнім роздають кашу. Насипають у пластиковий посуд. До польової кухні стає черга із 70 осіб. Усього зварили 500 порцій. Для приготування закупили 20 кг пшона, 15 кг свинини, 5 кг яловичини, 5 кг сала й 3 кг масла. Варили у військовій частині.
— Такої доброї ще не їла, — каже 65-річна Лариса, повертаючись із третьою тарілкою. З дому принесла алюмінієву миску, у неї зсипає чотири порції. — А що, у мене сьогодні день народження. Це як подарунок.
До столу підходить чоловік в окулярах.
— А дайте мені солі, бо трохи не хватає для повного вкусу.
О 14.10 більшість людей починає вставати з-за столів. Анна Куриленко співає "Синий платочек". Танцюють 10 пар. Віктор Яровий, 77 років, запрошує Валентину Жуковську.
— Я сьогодні була в Долині Троянд, спостерігала із Пагорба Слави за інсценізацією бойових дій. Це було дуже гарно, чудова ідея. Воно додало динамічності. А дітям як цікаво: вони ж дивляться і розуміють, що так було в дійсності. Вразила велика кількість людей, для яких це свято є об'єднуючим. У такого свята не може бути політичного забарвлення. А та кількість людей, яка зустрічається, виходить, об'єднує покоління, — розповідає Валентина Жуковська.
Коментарі