"Уже так звикла до своїх підопічних, що як хтось помирає, то аж плачу бува. Я їх ні на кого не проміняю", — розповідає про свою роботу
48-річна Ганна Яременко з Малих Канівець Чорнобаївського району Черкащини. Жінка сім років — соціальний робітник. За фахом бухгалтер, раніше працювала на швейній фабриці "Юність" у райцентрі. Нині обслуговує в селі 12 пенсіонерів.
До підопічних Ганна Яременко їздить на велосипеді.
— Я завжди велосипедом, чи дощ, чи сніг. Бо кожен день купую хліба штук 7–8, а ще й молоко, булочки, інші продукти. Та й їздить приходиться по всьому селу, — розповідає жінка.
Щодня вона відвідує 5–6 осіб. У графіку розписаний кожен день.
— Хто здоровіший, до того двічі на тиждень заїжджаю: хліба купить чи ліків. Хто тільки по хаті ходить, то тричі. А у лежачих чи тих, що боліють, кожен день буваю, — продовжує.
Заходимо разом із нею до двору 78-річної Ганни Мелашенко. Жінка живе в центрі села.
— Підождіть, поки відкриє, — стукає у двері соцпрацівник. — Я їй завжди кажу, щоб закривалась. Зараз страшно самій жить. І цигани по дворах ходять. Та й серед наших всякі люди трапляються.
Літня жінка відчиняє двері й проводить нас до хати. Йде повільно, час від часу опирається об стіну.
— До мене нема кому прийти, то хоч Галя ходить. Дочка 10 год назад померла. Внук, поки малий був, то була йому баба нужна, а зараз рідко навідується, — зітхає жінка. — Галя мені дуже помагає. Гріх на неї жаліться. Оце й хату мазала, і город помагала садить, і полола.
Соцробітниця витягує із сумки хліб і кілька булочок. Бере відро й виходить надвір по воду. Повертається ще й із консерваціями з погреба. Залишає все на кухні. Запитує в жінки, чи їй ще щось потрібно.
— Візьми на столі квитанцію й гроші. За свєт треба заплатить, — каже їй Ганна Мелашенко.
Їдемо на початок села до 81-річної Марії Кульбачної. Вона живе з донькою 57-річною Тамілою Мармутою, інвалідом першої групи — сліпа з дитинства. До них Ганна Яременко навідується тричі на тиждень.
— Вона нам і їсти варить, і посуду миє, і прибирає, — розповідає Кульбачна. — А на тому тижні траву в дворі покосила. До мене й племінники бува приходять помагать. Їм треба гроші платить, а Галя безплатно робить.
— Я Тамілі помогла оформить допомогу по інвалідності, — хвалиться Ганна Яременко. — Тепер більшу пенсію получає.
Соціальний робітник допомагає обробляти город, носить воду, дрова чи вугілля. Немічним готує їсти та прибирає в хаті, дістає із погреба чи горища продукти, виносить сміття. Зовсім хворих — переодягає, купає, розчісує, обрізає нігті, стриже. Пере одяг і постільну білизну. Сплачує по рахунках, їздить на пошту по пенсію та допомагає збирати документи для оформлення соціальної допомоги.
— Субота ніби й вихідний, а наші дівчата з самого ранку на базарі. Тому кофту купи, тому платок, тапочки чи халат, — розповідає завідувач відділу соціальної допомоги вдома Галина Кореняк, 63 роки. Вона перевіряє кожного соцробітника двічі на рік. Відвідує всіх його підопічних.
Нині в Чорнобаївському районі працює 66 соціальних робітників. Вони обслуговують 1011 людей. Ще стільки ж — у резервному списку. За останніх 10 років кількість таких людей збільшилася вдесятеро. Одиноких обслуговують безкоштовно. Ті, в кого є працездатні діти, щомісячно сплачують 5% від пенсії. Соцпрацівникові нараховують 785 грн зарплати. На руки отримує ще менше.
— Люди різні бувають. Більшість задоволені допомогою, а є й невдячні. Наприклад, була жінка здоровою, всюди порядки в неї були. Тепер хвора, а чистоти все одно хоче: там їй покрасить, і там побілить, і ще десь помазать. А дівчата не завжди справляються, бо в них ще душ 10–12. Доводиться показувати список, де написано, що повинен робити соціальний робітник, а що — не повинен.
Людей для обслуговування відділ соцдопомоги знаходить при допомозі сільради. Туди кожного тижня навідуються соцробітники. Обговорюють проблеми чи просять допомоги в сільського голови — щось привезти чи поремонтувати.
— Треба буде сказать сільському голові, щоб поставили Ганні Мелашенко людський забор. По центральній вулиці живе. В усіх людей забори як забори, а в неї поганий, — ділиться планами Ганна Яременко.
Як оформити соціальну допомогу вдома
1. Особиста заява.
2. Карта медичного огляду.
3. Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання.
4. Договір між громадянином і відділом про надання послуг.
5. Довідка про склад сім"ї.
6. Копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу.
7. Копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (при наявності).
5 
1
Коментарі