Виявляється Влад Яма блондин (ФОТО)

- Влад, ви займаєтеся танцями з 7 років. Це не позбавило вас дитинства?

- Моє дитинство не завжди було схоже на дитинство однолітків. Велику частину часу забирали тренування, репетиції, змагання. Іноді мені хотілося більше бувати у дворі - грати у футбол, в сніжки, палити вогнища... Але я не можу сказати, що танці позбавили мене дитинства. Пам"ятаю, у мене був велосипед "Десна", куплений батьками за 100 рублів. Він у мене був незвичайний - я обклеїв його наклейками від жуйок із зображенням футболістів. Потім мені це набридло, я познімав з нього крила, і у мене вийшов "позашляховик". Пізніше перефарбував його в страхітливий чорний колір. А потім велосипед вкрали...

- Батьки вас жорстко виховували?

- Вони мене ніколи не примушували робити щось проти моєї волі. І не били. Впливали методом словесного переконання.

- Так. У мене і батьки із Запоріжжя: тато сам з міста, а мама народилася в селі Любимівка. А взагалі-то в мені є частинка японської крові. Колись давно, сім або вісім поколінь тому, мій пра-пра-пра-прадідусь по батьківській лінії приїхав з Японії до Криму. Навіщо - досі не знаємо. Чи то розвивати свій бізнес, чи то у пошуках супутниці життя. В усякому разі, він дійсно знайшов собі хорошу дружину і залишився жити в Криму. Говорять, у нього був навіть великий маєток або замок, який теоретично міг би нам належати. Але після революції та війни навряд чи щось уціліло.

- Як вийшло, що Ви - "запорожець" з японським корінням "узяли курс" на Київ?

- По-перше, у мене були великі проблеми з партнеркою в Запоріжжі. А по-друге, я завжди мріяв займатися у тренерів більш високого рівня, більш кваліфікованих, аніж в рідному місті.

- Любите експериментувати?

- Більше із зачіскою, - сміється Яма

- А сигарети, алкоголь - ці експерименти були?

- Було таке. У першому класі з друзями заліз на дах і спробував палити. Ну, як палити... Дим пускати... Але батько дав мені зрозуміти, що це погано. Він на мене тоді замахнувся і, хоч не вдарив, але я запам"ятав це на все життя. Що стосується алкоголю... Я, не можу сказати, що не п"ю категорично. Просто є міра.

- Кажуть, ви терпіти не можете дівчат, які палять.

- Чесно?! Я не представляю поряд з собою дівчину, яка палить! Це неможливо! Просто я не отримую задоволення, дивлячись на неї. Тим більше, якщо йдеться про дівчину, яка випила. У мене до цього імунітет.

- Боялися танцювати з Наталією Могилевською?

- Я б збрехав, якби сказав, що не хвилювався. Але це хвилювання зникло, як тільки встав поряд з Наташею під час найпершої нашої репетиції. І вже не сприймав її як зірку. Тільки, як ученицю. Ми були налаштовані на робочий лад. Тому все вийшло.

- Це Наташа обрала вас в ролі вчителя?

- Ні, тільки схвалила. Але і наполягала, щоб з нею танцював саме я. Пара "Могилевська-Яма" - це більше рішення Наташі, аніж організаторів шоу.

- Влад, вам не набридли танці?

- Я люблю танці! Але, зараз пробую себе і у футболі. У нас зібралася футбольна збірна артистів естради і кіно - ФК "Маестро". Я правий захисник!

- А співати не збираєтеся?

- Як тільки відчую сили, що і за допомогою голосу можу приносити людям радість і задоволення - вийду на сцену.

- Влад, тільки чесно - у вас є недоліки?

- Є. Я скромний. Дуже. Якщо серйозно, таки є недолік: мені складно збрехати, навіть умовчати про щось. Хоча, розумію, що іноді це могло б допомогти. Більше не можу нічого з недоліків пригадати. О! Напевно, пам"ять погана!

×