Вже кілька років музиканти Secret Avenue додають яскравих фарб українській музиці. Зкожною новою піснею їхній музичний візерунок все помітніший і звучання гурту важко сплутати з іншими. На підході другий ЕР і великий сольний концерт. Про те звідки їхнє фірмове ретро звучання, тернистий шлях та серйозні професії розповів у інтерв'ю Gazeta.ua соліст колективу Антон Прібиткін.
Як так сталося, що музиканти з різних куточків України змогли об'єднатися у гурт Secret Avenue?
У нашому випадку все було достатньо тернисто. Ми зафіксували для себе, що осмислений період почався для нас з 2012 року, а до того були пошуки, кастинги музикантів. Я та клавішник Жора з Криму, переїхали давно до Києва, у Сімферополі у нас був гурт. Це було несерйозно, але там ми познайомились і тепер продовжуємо творчий шлях разом. Задача була знайти музикантів. Користувалися всіма каналами, які тільки можна знайти: музичні форуми, через друзів. З кимось спробували, отримали невдалий досвід, попрощалися. Але тепер у нас чудовий склад.
У музиці Secret Avenue відчувається вплив ретро мелодій. Що надихає для створення композицій?
Я схильний вважати, що музика твориться підсвідомо. Ти не контролюєш сам характер мелодій. В дитинстві ти надивився фільмів на касетах і в тобі це закладено. Потім починається дазайнерська робота, коли тобі треба все розкласти по поличкам, зробити аранжування та все інше. В результаті виходить щось своє, але канал ретрансляції, він все одно з самого народження мелодій ностальгійного характеру. Тому все так і звучить. Ми граємо так не через моду, я взагалі не вважаю, що грати це модно.
А чому зробили ставку на англійську мову у творчості?
Російською чи українською писати не вмію. Всі гармонії, які народжуються у моїй підсвідомості не призначені для російської чи української побудови фраз. Я розумію, що англійською писати легше, але по іншому не можу. Англійська також універсальна для охоплення аудиторії, як би це меркантильно не звучало. Нам цікаво, щоб нас слухали не тільки в Україні. Важко уявити, що масовості можна досягнути російською чи українською мовою, а англійську розуміють всі.
Я жив в Америці рік, за обміном. Англійська мені з дитинства була як друга мова, англійською мені легше розмовляти, ніж українською, за що мені соромно. Наприклад, ми приїжджали у Львів на телебачення і був такий випадок, коли ми з Жорою давали інтерв'ю. Він говорив українською, а мені давалося важко. Тому я говорив російською і мене дублювали українською. Це було дуже кумедно.
Минулого року Secret Avenue представили перший ЕР. В понеділок вийшов другий міні- альбом 'Worries'. Чим відрізнялась робота над цими двома платівками?
Ми набралися досвіду і розуміли, що деякі речі треба робити інакше взагалі. Цей альбом вдумливий, якісніший, з ретельніше продуманими партіями. Провели роботу над нюансами, те чого не встигли зробити у минулому році зі звучанням. Мені здається, це більш доросла робота, нехай не дуже велика щодо кількості треків. Останнім часом я почав слухати багато фанка, соула. Тому, напевно, окремі елементи є в альбомі, не без соула, можна сказати.
Тобто абстрагуватися від впливу інших музикантів не виходить?
Абстрагуйся, не абстрагуйся, це вирішується підсвідомо, щоб людина написала якусь унікальну музику їй треба протягом життя вставити беруші у вуха, щоб вона нічого не слухала, а потім, сказати, щоб вона написала свою музику. Я прибічник того, що все вже придумано, але варіацій ніхто не відміняв і все вирішується варіаціями і підходом.
В чому полягає для вас успіх?
Не знаю, що гірше, залежати від голосування чи окремих людей. Думаю всепереможна народна любов може все вирішити. Коли у тебе гарні пісні, ти не залежиш від голосувань, думок, радіо. Коли люди твої композиції ходять співають. Все більш багатограніше, ніж здається. Успіх не можна зробити. Можна створити велику кількість робіт, багато працювати і нічого не досягти, або отримати все дуже швидко.
Чия історія успіху з відомих музикантів надихає?
Всі біографії великих, які мені довелося читати, там все було зав'язано на героїні та передозах, смертях, тому не хочеться повторювати цей шлях. Я захоплююсь людьми, які застали багато епох. Я не розумію, як це бути Міком Джаггером, Полом Маккартні, Девідом Боуї, це нереально. Я б з розуму зійшов. Враховуючи, що у нас 2015 рік і все змінилося. А тоді десятиріччя відрізнялися один від одного. Я люблю читати біографії, переноситися у світ, коли тебе не було. Мені подобається, коли біографії написані у формі інтерв'ю. Була класна книга, яка складалася з інтерв'ю учасників "Антологія The Beatles". У ній нарізки з інтерв'ю, які вони давали протягом життя. Там елемент присутності і ти чуєш з перших вуст, як це відбувалось у хронологічному порядку, дуже класна книга.
Товаришуєте з українськими артистами?
Ми спілкуємося з ними, як з друзями на тусовках, ходимо один до одного на концерт, обговорюємо український шоу бізнес, ділимося конструктивною критикою. Все це дуже весело. Lakeway, 5 Vymir, Panivalkova, Cherokey, це такі гурти, на які я б порадив звернути увагу в Києві.
Процес створення музики Secret Avenue, це командна робота, чи все вирішує один лідер?
На початку всі демо створював я, писав аранжування, барабани, баси вдома на комп'ютері. Мене це все втомило і я зрозумів, що делегування, це чудово. Ми прийшли до того, що всі роблять однаковий внесок. Я придумую основну мелодію, вокальну гармонію, звук, далі все разом. В цьому альбомі є композиція, вона почалася з одного рифу. Його зіграв гітарист, мені він запав у серце і я почав вибудовувати мелодію. Це як, коли я ходив у дитинстві у художню школу. Там малював людину починаючи з пальця ноги або з вуха. Мені подобається, що хлопці дуже добре ставляться до своїх партій, тому що зібрався класний склад і все звучить дуже добре, немає нічого зайвого, вторинного в аранжуванні.
Влітку побували не тільки на фестивалях, а і в першому своєму турі. Розкажи про цей досвід.
Були на фестивалях цим літом, взагалі після цього літа готові до всього. "Файне місто", "Atlas Weekend", "Західфест", "Z Games", "Koktebel Jazz Festival", "Respublica" та інших.
На весні був тур Україною, який охоплював 8 міст. Ми врахували всі помилки щодо вибору місця для виступу. Побачили, що у нас велика країна, і що виступити гідно з нашим сет апом непросто, у нас п'ять чоловік, багато синтезаторів, гітари, різні гаджети. Треба гарні умови, але у нашій країні таких місць мало. Не можна виступати у першому турі на великих майданчиках. Тому довелося іноді виступати у дивних місцях.
Не думали заручитися підтримкою впливового музиканта і створити щось разом?
Хочеться попрацювати з кимось досвідченим. Я би обрав якусь нью йоркську школу, з хлопцями з Grizzly Bear, вони чудово підходять. Можливо з різними музикантами, я не кажу про роботу з Ріком Рубіном, який зробив все від Джейка Багга до Red Hot Chili Peppers. Хотілося отримати якісь більш свіжі думки. Попрацювали б з Девонте Хайнсом, з Blood Orange.
Чи надходять до вас відгуки з -за кордону?
Так, з різних країн, від наших людей, які живуть закордоном. Є відгуки з Франції, Німеччини, Канади. У SoundCloud слухають люди з Європи, Америки. Нас включають в
підбірки іноземних блогів Бразилії. Мені подобається, коли слухачі пишуть, що гарна музика, правда не знаю, як відповідати на це, але це дуже надихає. Хотілося, щоб було більше роботи. Щоб ми давали більше концертів, більше було часу на творчість.
Чим крім музики займаються учасники Secret Avenue?
Добре, коли музикант заробляє музикою. Це позбавляє його від основної 8- 9 годинної роботи. У нас зараз багато зустрічей щодо кліпу, фотосесії, а це все треба встигати після роботи. Всі так роблять. Наші музиканти працюють, щоб жити. Я мрію, щоб ми могли залишити нашу роботу і присвятити себе тільки музиці. Я хочу також повернутися до зображального мистецтва. Я на фрілансі, працюю з дизайном, з 3D інтер'єрами, з іншого боку, я можу більше витрачати часу на музику. У інших музикантів різнопланова робота. Хтось працює в рекламі, хтось маркетологом, організатором заходів, хірург-офтальмолог у нас є.
Якщо б основна робота не давала займатися музикою, зміг би покинути сцену?
Це в'їлося у мій світогляд, я б навряд чи зміг. В будь -якому випадку я мав би до неї якесь відношення. Але не впевнений, що мене можна чимось розчарувати настільки, щоб я відмовився, занадто багато від неї хорошої віддачі: живі виступи, гарний результат, відеопроекти, з цим так легко не розстаються через життєві, матеріальні складнощі. У нас з клавішником є жарт, коли бачимо людей на вулиці з гітарами, хочеться підійти і сказати: "не треба воно хлопці, ні", але це жарт, ми нікого не відговорюємо.
Враховуючи, що у порівнянні з іншими молодими командами, ви вже з'їздили у тур та випустили другий ЕР, можете дати кілька порад тим, хто тільки мріє про підкорення сцени?
Треба якісно підвищувати рівень, безжалісно розставатися з музикантами, з якими вам не по дорозі, якщо ви вирішили серйозно цим займатися. Якщо ви працюєте у колективі, знайдуться люди, для яких це лише хобі. Люди, які не дуже серйозно до цього ставляться треба йти від них, треба залишати маніяків, які також, як і ви без цього жити не можуть. Якщо не залишаєтесь у музиці, не витримуєте, то не так і потрібно це було. Треба більше слухати музики, багато приділяти уваги аранжуванням, аналізувати гарну музику. Я розумію, це дивно прозвучить, але західну музику треба слухати. Я думаю, що навіть на рівні 2015 року ми з Заходом живемо на різних планетах в плані ставлення до треку складання мелодій, текстів, зведенню, якості звуку, ідей, підході до роботи, ми живемо на різних рівнях. Я розумію, є багато гарних музикантів: The Maneken, Onuka, але в більшості всі далекі від ідеалу, і ми в тому числі.
29 листопада відбудеться сольний концерт Secret Avenue у київському клубі Atlas. Що готуєте?
Є деякі речі, які ми не можемо розголошувати, це буде сюрприз. Ми готуємося до сольника, спати стали менше, їсти. Такого концерту ми ще не давали. Це буде найдовший наш концерт, з чималою кількістю пісень.
Який трек з нового альбому можеш виділити?
Трек Mirror, на який плануються зйомки кліпу. Зараз продивляємося ідеї, різні варіанти, хочеться робити щось епічне. А взагалі всі пісні треба слухати.
3 
5298
Коментарі