
Влітку гурт Кozak System взяв участь у великій кількості європейських фестивалів. Українці виступали на одній сцені з найвідомішими колективами світу, презентуючи якісну та оригінальну музику. Тепер Кozak System вирушили у всеукраїнський тур і в інтерв'ю Gazeta.ua розповіли, якою, на їхню думку, є якісна українська музика, про що говорять зі світовими зірками поза сценою, і чим запам'ятався 2015 рік.
Всеукраїнський тур Кozak System розпочався концертом у Києві, на який запросили виступити гурт Qarpa. Чому вибір пав саме на цей колектив?
Володимир Шерстюк: Все ми намагаємося робити крізь нашу душевну прив'язаність. Карпу ми любимо, поважаємо, і дружимо з нею, і довго не вагалися. Чисто музично ми хочемо показати зріз сучасної української музики це і є головний меседж цього туру.

Яка, на вашу думку, справжня сучасна українська музика?
Іван Леньо: Журналістам дуже легко спростити собі шлях і дати якесь кліше: суміш балканської, етнічної, реґґі, ска і на тому закрити. Справа у тому, що ті команди, які не орієнтуються на якийсь стиль, але мають в собі знання української етнічної культури. Які формують свої шоу та меседжі на основі справжніх глибинних мотивів, ті гурти за кордоном, українські, вони і є по-справжньому цікаві світовому загалу, які формують світовий шоу-бізнес. У нас часто питаються, чому на всіх фестивалях європейських ми можемо побачити: Кozak System, ДахаБраха, Ot-Vinta натомість ті, хто є признаними зірками в Україні, вони ніде на європейських фестивалях не з'являються, а якщо з'являються, то через якесь лобі, чи це одноразова акція, яка не зрозуміло, яким чином виникла. На це питання немає відповіді. Тому що, якщо гурт Muse стають зірками в Англії, вони стають зірками всюди. У нас навпаки, стають місцевими зірками. Тому що, те що грають навіть ті зірки у нас, то вторинне з музичної точки зору. Воно красиве, самобутнє, геніальне, але всі мають усвідомити: яка б не була гарна музика, у неї безліч складових, з яких вона виникала і європейцям не цікаво слухати реґґі чистий або бріт-поп, бо вони можуть послухати ямайців, чи Oasis. Натомість їм цікаво послухати українців, чим вони цікаві? Якщо ми будемо повторювати їхні рифи чи мелодичні малюнки,чи манеру співу, то це вторинне.

Тоді чому наші "місцеві зірки" не роблять цікаву європейцям музику?
Іван Леньо: Це легший шлях
Володимир Шерстюк: Тут дуже глибока проблема. Нас 300 років відучували любити своє. Все базується на дуже простих речах - на любові до свого. Візьмемо Польщу, Англію, всі грають свою фактично етнічну музику. Основою рок-музики є ритм-н-блюз, основою римт-н-блюзу співи негритянські. Це і блюз, джаз, фанк пізніше, це все етнічна музика, реґґі етнічна музика Ямайки. Взяти The Beatles: ми можемо сказати, що The Beatles грали зачатки брит-попу. Послухайте уважно, що гралиThe Beatles, основи мелодоведення, гармонії, ритму шотландська народна музика. Всі пісні мусять базуватися на корінні.
Іван Леньо: Копніть U2, там Ірландія відчувається в кожному такті. Копніть Джиммі Хендрікса, це автентичні негритянські вібрації. Вам буде цікаво дивитися на негра, який гратиме на бандурі?
Тоді, чому українська публіка продовжує збирати зали артистам, які обирають легший шлях?
Іван Леньо: Люди, які приходять послухати концерт гурту The Wailers і ті люди, які йдуть слухати Павла Зіброва, я думаю це різні люди. Це стосується кожного концерту. Я не хочу, щоб всі наші люди ходили чи на Боба Марлі чи Павла Зіброва, чи Океан Ельзи. Це мені не подобається, мені б якраз хотілося, щоб люди мали в своїх iPod хоча б 110 різних команд світу і українських в тому числі. І мали час піти хоча б на 4-5 команд в місяць, які грають різні стилі. По-перше, щоб не створювався культ однієї команди, це абсолютно неприродньо, адже після того як люди виставлять такі пріоритети стосовно музики, вона виставлять такі пріоритети стосовно одягу, політики. Нам все життя показували куди нам йти, що їсти, і що вдягати.

Цього року Кozak System грали на фестивалях, в яких також брали участь Prodigy, The Subways, Matisyahu. Чи спілкуєтесь з іноземними колегами поза сценою?
Володимир Шерстюк: Бекстейдж це особливе місце перед концертом. Всі хвилюються, всі займаються своїми справами. Але хочу зазначити, що західні зірки є надзвичайно відкритими, чим більшого рангу, тим відкритіші, чого треба повчитися нашим. Стоять зірки світового рівня, на яких всі вчилися, наприклад коло нашої гримерки, бачать, що там написано "Кozak System, Ukraine" обов'язково підійдуть,Ю привітаються, скажуть щось приємне: great show! Таке спілкування.
Іван Леньо: Він може тебе зупинити, запитати: "що це в тебе за тату?" хоча сам з Африки і весь в татуюваннях з ніг до голови. Нам видається можливість поспілкуватися. Теми можуть бути різні. Не так давно ми спілкувались з Matisyahu, ми після нього виступали. Теми як правило: Україна, хто це, що це, що у вас відбувається? Нас ніхто не знає. і якщо всі думають, що всі слідкують за нашим життям, цікавляться нашими проблемами і хочуть допомогти, це все не так. Кожний думає за себе, це природньо, на рівні культури та інтелекту їм цікаво, але рівно настільки на скільки їм дозволяє їхній побут, свідомість. Ми розповідаємо, даємо прес-конференції перед концертом, бо наша думка з приводу ситуації в Україні їм цікава, бо вони знають, що ми брали участь у Майдані, вони знають, наша пісня стала таким важливим символом цієї революції і після того, як закінчилась ця прес-конференція запитань у них стає все менш і менше. І сумнівів щодо позиції, яку вони вибрали по відношенню до нас також, вони підтверджують свою впевненість, що ми на правильному шляху.

Календарний рік добігає кінця. Які моменти найбільше запам'яталися у 2015 році?
Іван Леньо: Виступ на фестивалі TRUTNOFF open-air, спільна робота з 'Red Lips', Марилою Родович, знайомство з Ельвірою Сарихаліл, з Мар'яною Садовською, вихід альбому "Живи і люби", вихід альбому з Тарасом Чубаєм, моменти пов'язані з якимись творчими здобутками.
Володимир Шерстюк: В 2015 році ми поступово розробляємо для нас самих нове звучання, вважаємо найголовніше для митця не бути пародією на самого себе, не повторюватися. Ми шукаємо нові змісти, як раз в 2015 році в новому альбомі "Живи і люби" ми думаємо що цей прорив стався. Зараз ми продовжуємо, це дуже важливо.
Коментарі