Ексклюзиви
четвер, 03 жовтня 2013 12:29
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха
Письменник, журналіст

Путін "тролить" світ своєю неспроможністю отримати Нобеля

Після того, як президента Російської Федерації Володимира Путіна висунули на здобуття Нобелівської премії миру, причому – вдруге, повинні відпасти останні сумніви в тому, що Путін – звичайна людина. А не посланець Божий, як продовжує доводити його фанат, відомий російський діяч культури Нікіта Михалков. Бо, виявляється, російський президент керується звичайнісіньким марнославством, котре в тій чи іншій мірі є недоліком чи не кожної людини. Тільки в одних воно приховане, й такі люди сильні вже тим. що навчилися своїми демонами керувати. Інші, наприклад – Володимир Путін, випускають їх на волю. Чим демонструють звичайні людські слабкості.

Зверніть увагу хоча б на те, що Путін не просто висувається на Нобеля. Він – увага! – хоче "таку саму премію, як Барак Обама". Це майже буквальна цитата зі слів ще одного діяча російської культури й за сумісництвом – прихильника свого президента, Йосипа Кобзона. Тобто, формально висуває себе російський президент не сам. За ним стоїть Міжнародна академія духовної єдності і співпраці. А підтримують його провідні діячі культури. Сам же Путін, тим більше – його Адміністрація, нібито стежать за цім збоку. Мовляв, робіть, що хочете, ми втручатися не будемо.

Проте пан Кобзон усе одно озвучив неприховане бажання пана Путіна: мати не просто премію, а таку премію, яка вже є в президента США, держави-антагоніста. Точніше – супердержави, на статус якої претендує РФ після приходу її діючого президента до влади. Додам від себе: Володимир Путін хоче зрівнятися в статусі не лише з демократом Обамою, а й з російським письменниками Іваном Буніним, Олександром Солженіциним та Йосипом Бродським. Не кажу вже про радянського класика Михайла Шолохова та першого й останнього президента СРСР Михайла Горбачова.

Той, нагадаю, отримав Нобелівську премію миру не за "перестройку" - про розвал Радянського Союзу в той момент не думали навіть у США та Західній Європі. Насамперед заслуга Горбачова в тому, що Михайло Сергійович практично не тиснув на жодну з країн так званого соцтабору, заважаючи їхньому бажанню поміняти режим та вийти з російської радянської орбіти. Візуалізований результат міжнародної політики Горбачова – поруйнування Берлінської стіни та переможний концерт "Роллінг Стоунз" у Празі на запрошення президента Вацлава Гавела. Додайте сюди вивід військ з Афганістану – при всьому моєму суперечливому ставленні до постаті Горбачова це дорівнює рішенню президента Франції Шарля де Голля про завершення війни в Алжирі та подальшу деколонізацію країн Азії та Африки, котрі тривалий час були французькими колоніями.

Чи можна запідозрити діючого президента РФ Володимира Путіна в чомусь подібному – хоча б у якійсь частині? Кого-кого, а його вже точно не можна назвати миротворцем та прихильником деколонізації. Чого вартий тиск на Україну, й то – лише аби запобігти можливому, не остаточно вирішеному підписанню угоди про асоціацію з ЄС та загалом через декларований курс на європейську інтеграцію! А фактичне відродження сталінізму та легалізація диктатора Сталіна як Воїна Світла, котрий своїм генієм переміг свого учня, диктатора Гітлера – Воїні Темряви, хіба варте Нобелівської премії? Я вже говорив про цілі відділи літератури по сталінізму в московських книгарнях. Видають їх державним коштом, тобто, Путін про це знає і схвалює.

Нарешті, такі лауреати Нобелевської премії миру, як Лех Валенса, Барак Обама, Далай-лама, Андрій Сахаров, матір Тереза чи Теодор Рузвельт попри те, що є різними людьми, загалом стояли й стоять на демократичних принципах, мають демократичні переконання. Тоді як Путін – хто завгодно, але не демократ. Навіть не декларативний.

Але він – і не дурень. Навпаки, Путін дуже розумний. Він прекрасно знає, що Нобеля не заслужив і не отримає. Для чого ж тоді повторне висування? Здається, все дуже просто: відбувається процес, котрий прийнято називати "тролінгом". Результат відомий наперед – і все одно не присудження Путіну Нобелівської премії миру буде подано як вияв особистої неприязні до нього. Та загалом – політичної упередженості до Російської Федерації. Отже, Нобелівський "тролінг" Путіна на виході лише дасть йому зайвий привід наголосити: Росія – в кільці ворогів.

Зараз ви читаєте новину «Путін "тролить" світ своєю неспроможністю отримати Нобеля». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

24

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути