У редактора нашої районки бодун. Він просить написати "щось гостре й актуальне" і йде у чайну за пляшкою. Я - десятикласниця, мрію поступити на журфак. Героя обираю швидко - сільський голова колгоспу на прізвисько Лось. Недавно він украв на току причеп пшениці й не помітив між мішками п'яного сторожа. Зранку уздрів на подвір'ї двометрового парубка з матнею до колін. "Таня, знову за своє? - заревів підстаркуватий Лось і побив жінку велосипедним насосом. Та прикривалася руками й голосила: "Юра, з того разу - ні разу!"
Лось відгрохав двоповерховий будинок, "поступив" дітей у Київ і одним із перших у селі купив іномарку. Всі знали, скільки й кому Лось сплавив колгоспного майна, але злодієм його назвала тільки я.
- Здуріла? - редактор ніби протверезів, прочитавши мій опус. - Він із мером на рибалку їздить, зять працює в податковій. Знайди якусь доярку-рекордсменку - ось матеріал соціального масштабу!
Я розридалася від такої життєвої несправедливості.
Юра, з того разу - ні разу!
- Ну от, - скривився шеф. - Ти ж не отримаєш золоту медаль!
Медаль була сенсом мого життя. Золоті медалісти вступали до вузу без екзаменів - якщо перший іспит складали на "п'ятірку".
- Людське щастя залежить від уміння поступатися, - продовжував добивати редактор.
Мій матеріал із портретом переляканої доярки вийшов у рубриці "Репортаж із корівника". Я отримала медаль, але перший іспит склала на "чотири". Зате Лось влаштував сина в місцеву санстанцію. Допоміг зять, який і досі працює в податковій. Так що їхні крадіжки ще й узаконені.
Щомісяця цей сімейний підряд ходить до моїх родичів, які відкрили в райцентрі ресторанчик. Після тих візитів завжди думаю: поступка нічого не варта, якщо заради менш важливого поступаєшся більш важливим. І щастя залежить від уміння відрізнити одне від другого. Можливо, редактор це і знав, але, вочевидь, теж мав проблеми з правильним вибором. Бо помер він алкоголіком і лишив у боргах дружину з дітьми.
2 
1
Коментарі
34Щастя навіть не в умінні поступатися а прогинатися. У мене на роботі колега рік лизала начальниці опуж зате тепер має зарплату на 2 тисячі більшу ніж я. А мені начальниця так і сказала - Вам треба передивитися своє ставлення до роботи ( до неї начальниці, значить). А про совкову систему освіти тут писали... Так а що зараз помінялося у школах і вузах? Як давали медалі "своїм" так і дають. Як поступали по блату так і поступають. За совка на який тут так гонять, такого НЕ БУЛО
жаль Вас розчаровувати, але блат був завжди, просто в межах СРСР він був менш помітний, як на території України, бо тоді таки поступали легше, але свої залишались працювати вдома, а ті хто нічий їхав, приміром в Казахстан
Начальниця тисне на Вашу колегу теж, але та "задоволена" ( совковий менталітет пострад.території Європи, з такими незалежну профспілку не створиш, вони її ще і розвалять) а Ви ні. Роботодавець не попустить свою копійку. Ймовірно, що вони діляться грошима в якийсь спосіб. Тримайте чітко свою лінію. Починайте про це говорити при нагоді. Шукайте іншу роботу, або працюйте тяп-ляп. Інколи нач-к Вас теж просить щось зробити, відмовте, ходіть частіше на лікарняний.
совковий начальник не переймається, щоб справа рухалася в кращому напрямку. Йому ініціативні, розумніші за нього не потрібні, як і вчителям, що прочитали параграф наперед, старанні учениці. Правильно пише Автор, що лестощами-поступками ніколи не відвоюєш свій простір. Мені в житті "не везло" із грамотами, подяками, медалями, але я маю своє життя і гідність.
Типова проблема совкової системи освіти та більшості совків педагогів: навчальні заклади не для дітей і молоді, а діти і молодь для навчальних установ. "Зрізати" оцінку, помститися батькам на дитині, "заховатися в кущі" і не підсобити старанній дитині, не підтримати цікавості. Деякі мої товариші поступали за 3-ю, 4-ю спробою в університети без хабарів. Правильно й робили
не пригадаю ні російського автора, ні назви книжки, як наречений дівчини виступив проти її "всемогущего" батька на лісових розробках, то хлопця зіпхнули із потяга, 70-і.
ломовщина
В таких ситуаціях доречно згадати "Політ над гніздом зозулі" - проти системи не попреш.
На селі Бог парував пари. Головиха - вчителька. Агроном і вчителька хімії. Якщо це були добрі люди, то їхні діти здобували самі освіту, чесно працювали. А якщо парували батьки, а агроном матюхливий і тягучий, то "вивчені" сини- медалісти стоять на автострадах із палицями із "підвішеними" язиками. Систему складають наші "скромні" поступки. Могла б донька непримітної зовнішності бути самостійною, відмовитися від нав'язаного шлюбу, але їй хотілося, щоб, як у людей. Колгосп - держава у мініатюрі.
В самое яблочко...
в школі просліджується кУрупція, культ особи, відсутність гуманності, творчості - все, всього не перерахуєш
Тільки чомусь ця дійсність про "сусіда", набридло читати замітки, в яких комусь и невідомо за що перемивають кістки! Нехай би розповіла про своїх чесних бідолаг -родичів, які змогли наскрести на "ресторанчик"
і як це в селі,забутому богом, могло аке бути?Чи родичі- рекетири???!!! ...Червоною ниткою --заздрість до дітей отого Лося! Чи на місці Лося хтось робив би інакше, хоча б сама невдаха-авторка???
Впізнав себе,[Видалено]))
Ну да,я колись передачу слухав по радіву,де Сердючку критикували.То подзвонила тьотка і почала всіх гнівно клеймить позором:Вы недостойны критиковать и обливать грязью такого милого и талантливого мальчика!Зависть не доводит до добра!" і т.д. Часто люди дійть з інших мотивів ніж вам звично.
А ти не слухай дурниць по радіву, лягай спать, бо твої мізки того всього не розуміють!
Давно нема ти передач,змушений сидіть тут з такими як ти.
то лягай спать! баю-бай!
Шановні! Замітка загалом не про медаль або якi?сь окремi персонажi. Вона - про українську дійснiсть. А що до стилю написання... Читачевi завжди є що критикувати!
скажи лучше правду - баба понравилась, вот и хвалишь как оголтелый!
А мені такі руді й зубаті не до смаку!Якесь не схоже на "відмінницю"
Як до смаку лисі і беззубі,то нам з вами не по дорозі.
Сирожа - це сама авторка?
Я отримала медаль, але перший іспит склала на "чотири". -----теперь напиши про липовую медаль!А потом про "родичів, які відкрили в райцентрі ресторанчик" - тоже видать бедные, еще и жадные, не могли скинуться тебе на учебы. чтоб ты с молодости "не поступалась".
и зачем спрашивается было ж..пу рвать за золотую медаль?
согласен кстати с психологом - ну прямо детские выводы, на уровне 10-классницы - редактор такый паганый, и спывся пид забором..
Фундамент крадіїв у законі(або законних крадіїв) - закладений на Банковій у Хабаровську-на-Дніпрі
Добре.