У неділю, 7 квітня, екс-міністр внутрішніх справ після двох з половиною років ув'язнення вийшов на волю. Це стало можливим після указу президента Віктора Януковича про помилування.
Зі сторони Януковича це була демонстрація того, що все залежить саме від нього і це його особиста політична воля. Тому що на всіх міжнародних зустрічах звучала тема про долю політичних в'язнів, і по завершенню кожної з них Янукович казав, що він не може особисто впливати на рішення суддів і що суди у нас незалежні. Хоча, якби зараз суди випустили Луценка, то це було б логічно. Але Янукович, очевидно, все ж хоче продемонструвати, що це його особиста воля, що він особисто вміє прислухатися до того, що говорять йому міжнародні колеги і що це було його персональне рішення. Це, на його думку, має працювати на підвищення його статусу на міжнародній арені.
Хоча іронія полягає у тому, що якби Луценка випустив український суд, то авторитет України і Януковича був би значно вищий. Тому що це означило б, що у нас суди все ж здатні ухвалювати незалежні рішення. Але у Януковича своє бачення того, що таке суди і яка його роль у них.
Луценко, як і Юлія Тимошенко, ніколи не йшов з політики. Бо було б смішно уявити, що люди, які згадуються в міжнародних новинах більше, ніж президент, відійшли від політики. Як на мене, доля Луценка зараз абсолютно не зміниться, зміниться тільки його дислокація. А його діяльність як була політичною, так вона і залишиться.
Звичайно, у нього з'явиться певний моральний бонус, бо він вистояв, не зламався, не написав листа про помилування і поводився досить гідно. Тому багато з того, що йому закидають з часів "помаранчевої" влади, тобто, те, що люди, які прийшли до влади після Майдану, могли реформувати країну, але цього не зробили — Луценку пробачається. Ці роки, які він провів у в'язниці — це те, що, принаймні, відкуповує ці питання, які йому ставили за часів Ющенка.
Тому у Луценка зараз з'являється моральний бонус і він братиме активну участь у житті країни, не претендуючи, звичайно, на президентство. Не лише тому, що це буде складно з юридичної точки зору, бо він має непогашену судимість, але й тому, що йому не потрібно зараз втягуватися у конкуренцію між трьома політичними лідерами опозиції. Користі від цього не буде нікому. І Луценко це розуміє.
Самі лідери опозиції звільнення Луценка сприйняли суто особисто. Вони розуміють, що він де-юре не може брати участь у політичній боротьбі, тому не є конкурентом на президентських виборах, і де-факто він не збирається це робити. Це була одна з його перших заяв. Тому я не думаю, що лідери опозиції сильно про це переживають.
Навпаки, зараз він може зробити опозицію більш динамічною. Я б не сказав, що люди масово підуть за Луценком, бо в нього немає політичного рейтингу, але те, що опозиція буде більш активною — це однозначно. Все таки Луценко — польовий командир. А зараз робота з вулицею для опозиції є надзвичайно важливою. Крім того, це людина яка пройшла в'язницю і може легко говорити про такі речі, як неприпустимість "тушок", політичну зраду. Бо йому вже вірять.
Звільнення Луценка - це моральний здобуток для всієї опозиції. Бо саме вони постійно говорили, що Луценка треба випустити. Коли його випустили, то опозиція отримала цей здобуток рикошетом, хоча в цьому, звісно, була не лише їхня заслуга.
4 
1
Комментарии
6