– Зідан – це щось із чимось, – каже приятель студентських років.
На трибуні київського "Олімпійського" 4 вересня 1999-го стежимо за грою збірної України проти Франції у відборі на Євро‑2000. На полі виблискує найкращий футболіст минулого року Зінедін Зідан. Наша надія – Андрій Шевченко, який кілька місяців тому перейшов із київського "Динамо" до італійського "Мілана".
Лідер французів грає фантастично, але Шевченко теж має момент – із небезпечного штрафного мало не влучає у ворота. Поєдинок закінчується нульовою нічиєю.
За місяць Андрій заб'є свій найзнаменитіший штрафний у ворота російської збірної. Нічия в Москві дала нам змогу вийти у плейоф. Там програли Словенії.
Команда Йожефа Сабо в тому відборі могла випередити Францію, посісти перше місце і напряму вийти на чемпіонат Європи. Але втратила очки в матчах з Ісландією та Вірменією. Не змогли перемогти чемпіонів світу в Парижі, коли Шевченко на 75-й хвилині опинився перед голкіпером і пробив на силу. Фаб'єн Бартез м'яч відбив.
Шевченку-гравцю так і не вдалося за кар'єру взяти реванш у Франції. Тепер може покарати чемпіонів світу як тренер.
2 
1
Комментарии
1