Мінздрав Російської імперії про шкідливість куріння не попереджав. Навпаки численні рекламні плакати у вітринах і на афішних тумбах років 100 з гаком тому закликали: "Курите папиросы!" І вказували того чи іншого виробника. Тогочасна старша публіка ще зазвичай нюхала тютюн або смалила люльку. Тютюн-самосад ріс, приміром, чи не на кожному київському подвір'ї. Або на схилах Дніпра. Тож кияни його мали безкоштовно. А реклама новомодних тоді цигарок привчала людей віддавати за нікотинове задоволення гроші.
Першою до модерного способу куріння модерним способом куріння захопилася молодь. Покоління цигарок ніби кинуло виклик старшому поколінню люльок. У тодішній п'єсі Михайла Старицького "За двома зайцями" Свирид Петрович Голохвостий, пропонує подружкам своєї нареченої Проні Прокопівни:
- Не вгодно лі, баришні, покурить папироски?
- Та чи пристало ж баришням? - вагається одна з них.
- Перва мода! - пояснює кавалер.
Я ще в пансіонє курила, - сміливо затягується Проня Прокопівна, демонструючи свою "просунутість".
Цигарки зазвичай були дешеві: за копійку продавали чотири. Стандартна упаковка містила 20 цигарок і коштувала 5 коп. Стільки ж платили в трактирі за стакан чаю. Низькі ціни плюс активна реклама дали швидкий результат: наприкінці ХІХ ст. пішоходів, які курили на вулиці, уже не сприймали в Києві як щось особливе.
"Роскошь", "Даром", "Каприз", "Тары-бары", "Ярмарочные", "Дукат" - назв тодішніх цигарок годі було перелічити. Були серед них й українські мотиви. Приміром, харків'яни брати Кальфа випускали цигарки "Тарас Бульба" і "Украинские". А петербурзька тютюнова фабрика "Оттоман" рекламувати свою продукцію "найняла" козаків із картини Іллі Рєпіна: літній по-старому смалить люльку, а молодий показує йому символ нової доби - цигарку.
2 
1
Комментарии