Наприкінці лютого в хорватському місті Крапіна відкрився музей неандертальців. Будівлю звели на місці, де 1899 року хорватський антрополог Драгутін Гор"янович-Крамбергер відкрив найбільше в Європі поселення неандертальців. Тоді вдалося знайти понад 800 кісток. Вони належать 75 особинам віком від 16 до 24 років, які жили в цій місцевості більш як 30 тис. років тому. У залах музею відтворили поселення із 17 неандертальців. Фігури в повний зріст створили в ательє воскових фігур Елізабет Дейн у Франції. Вартість найдорожчої з них 33 тис. євро. Будівництво музею обійшлося в 6 млн євро. Його фінансувало міністерство культури Хорватії.
2006-го команда німецьких учених із Лейпцизького інституту еволюційної антропології ім. Макса Планка та американської компанії 454 Life Sciences почала розшифровувати геном неандертальця. Найпридатнішим для досліджень виявився півграмовий фрагмент стегнової кістки з печери Віндія у Хорватії. Решта генетичних матеріалів - кістки, волосся, зуби - були забруднені бактеріями та ДНК людей. Останків торкалися голими руками, або зберігали з іншими предметами.
Торік учені розшифрували майже весь геном. Встановили: ДНК сучасної людини й неандертальця збігається на 99,5%. Утім від неандертальця люди не успадкувала жодного гена. Отже, цей вид розвивався окремо, тривалий час існував паралельно з кроманьйонцями - давніми предками сучасних людей.
ДНК сучасної людини й неандертальця збігається на 99,5 відсотка. Утім від неандертальця люди не успадкувала жодного гена
Під час дослідження з"ясували: неандертальці мали ідентичний сучасній людині ген Foxp2. Він відповідає за здатність говорити. Та це не означає, що прадавні види людиноподібних володіли примітивними мовами. Від Foxp2 залежить, насамперед, чіткий і скоординований рух певних горлових м"язів. Птахам цей ген необхідний для співу.
У ДНК неандертальців не виявили гена Lct, відповідального за здатність організму засвоювати лактозу. Отже, молоко вони могли вживати лише в дитинстві й лише материнське.
Паралельно геном неандертальців вивчали й учені з університету Барселони. 2007-го вони знайшли невідому мутацію гена MC1R. У людей він відповідає за синтез меланіну - пігменту, що забарвлює шкіру й волосся у темний колір і захищає від ультрафіолету. Приспускають, що через таку мутацію MC1R деякі неандертальці були рудими й білявими.
Учені досі не дійшли згоди, чи були в неандертальців музичні інструменти. У Хорватії зберігають фрагмент ведмежої кісти з дірочками. Дехто вважає її флейтою. Кістка має чотири отвори для пальців і косий зріз на кінці. Інші антропологи переконують, що цим знаряддям розпалювали багаття.
Серед неандертальців був поширений канібалізм, однак до померлих ставилися з пошаною й ховали зі знаряддями праці та їжею.
Учені дослідили 36 скелетів із переломами і з"ясували: лише в 11 із них кістки зрослися неправильно. Тобто, напевне вони вміли лікувати переломи й вивихи.
Кісток неандертальців не виявили в Росії
Леонід Мацкевий, 74 роки, український археолог. Із 1973-го працює в Інституті українознавства ім. Крип"якевича НАН України у Львові, доктор історичних наук, завідувач відділу археології. 2004-го біля містечка Роздол за 40 км на південь від Львова експедиція, яку він очолював, виявила найдавніше на території України поселення стародавніх мисливців. Вони жили тут 45 - 46 тис. років тому. В гроті "Прийма 1" знайшли сім кісток скелета неандертальця.
- На території України майже 300 поселень неандертальців. Більшість на берегах річок, відкритих ділянках, де кістки людини погано зберігаються. Їх знаходять рідко. Значно частіше кам"яні знаряддя праці, яким від 30 до 300 тисяч років. Всього два види: гостроконечники - трикутна зброя з каміння для полювання, і скребла, якими жінки чистили шкури.
Неандертальці в інтелектуальному плані були на вищому щаблі розвитку, ніж давні предки сучасних людей
Раз на 20 - 30 років у світі знаходять кістки неандертальця. У Росії, приміром, такого досі не було. Що стосується наших знахідок, то їх досліджувала технічно найпотужніша в Україні лабораторія - та сама, що займається тілом Георгія Ґонґадзе. Вона і підтвердила, що це був неандерталець. Коли ми опублікували дані в інтернеті, то одразу відгукнувся Інститут еволюційної антропології у Лейпцигу. Ми були в них тиждень, зробили доповідь. Їхні спеціалісти могли б провести подальші розкопки в Україні, але необхідних 500 тисяч доларів у нас не було.
Неандертальці вимерли близько 30 тисяч років до нашої ери, а кроманьйонці - це вже інша гілка. Найбільш ранні з них з"явилися 100 тисяч років до нашої ери. Отже, вони довгий час жили паралельно. Генетичні коди в них різні - скажімо, як у мамонта і слона. Але по багатьох показниках вважають, що неандерталець в інтелектуальному плані перебував на вищому щаблі розвитку. Грубо кажучи, не такий уже й дурний був.
Журнал "КРАЇНА" N 12 від 19 березня 2010 року
3 
1
Комментарии