Відчув масштаб біди

– Не голосуватиму. Не виходить, – каже Олег.

Говоримо про політику і президентські вибори. Знайомий не проти піти на дільницю 31 березня, з кандидатом визначився. Але не може, бо торік виписався з квартири батьків, аби їм дали субсидію. Живе з родиною в орендованому помешканні. Без прописки його не вносять у ­реєстр виборців. Міг би змінити місце голосування, але немає ні договору на оренду квартири, ні офіційної роботи.

Серед моїх знайомих – із десяток таких, що живуть в одному місці, а прописку, якщо і мають, то в іншому. Їхати додому в день виборів не всім виходить. Ще кілька втратили право голосувати, бо виписалися із квартир, коли тривали хвилі мобілізації в армію.

– Та мій голос нічого не змінить, – додає Олег. – Мій кандидат все одно переможе.

За пару тижнів до виборів знайомий набирає на ­мобільний:

– За скільки мене можуть назад прописати в батьківську квартиру? Тижня вистачить, якщо завтра подам документи?

Розпитую, чому змінив рішення. Батьки ж можуть втратити субсидію.

– Та вчора в гості племінники приходили. Задоволені результатами соцопитувань, – каже. – За всіма – їхній молодий кандидат лідирує. Кажуть: "Ми теж підемо в політику. Виступатимемо за закон, аби хлопці не служили в армії. Щоб війни не було". Послухав їх і відчув масштаб біди.

×