Торік, особливо не плануючи, потрапили до Криму. Були попереджені про брудний пляж, високі ціни й п'яних росіян. Але з п'яними ми не перетиналися, місцеві були привітні, а море — чистим.
— Страшно сказати, по скільки ми скинулися в касу на покращення благоустрою, — пригадую розмову з власником лежаків Сашком із Запоріжжя. Він знімає окуляри, під очима білі незагорілі плями. За лежак бере 25 гривень, сміття з пляжу прибирає сам. — Заступник мера попросив, мовляв, щоб комфортно працювалося. Хто відмовить?
Тепер дивлюся у веб-камеру на порожній пляж Коктебеля, торішній благоустрій і смуги вільних лежаків. Сумніваюся, що Сашкові працюється.
Місяць тому телефонувала господині нашого котеджу.
— Все по-старому, ничего не изменилось, — удавано весело запевняла вона. Припрошувала на відпочинок. — Хотите — в июне, хотите — в июле. На завтра? Без проблем.
Торік на ближчі дати місць не було.
А вчора сниться, наче господиня прихистила у себе біженців з Донбасу, Сашко возить кевларові каски й американські берці на Схід, а заступник мера записався добровольцем у батальйон "Крим". Тому й відстрочив благоустрій.
Натхненна, планую на обід кримськотатарський лагман, а на серпень — відпочинок у Криму. Але ціни на сайті змінилися. Наш номер тепер коштує 2000 рублів. Подешевшав, але їхати чомусь перехотілося.
2 
1
Комментарии