Гравці літературної збірної України з футболу розповідають про свої позиції на полі, у творчості та особистому житті
Олександр УШКАЛОВ, 28 років, письменник
- Правий захисник - позиція для того, хто не боїться брудної роботи. Ти - останній, хто може зірвати атаку суперника, і перший, хто може розпочати напад власної команди. Футбольна позиція повністю відповідає життєвій - удар тримаю. Тримав навіть у 7 років. На канікулах у селі пішли з батьком до лісу по суниці. Тато наступив на чимале осине гніздо й рушив далі. Я ж чимчикував позаду. Ті 20 із чимось укусів пам'ятаю досі.
Не звик стрімголов летіти вперед. Моя книжка "БЖД" вийшла друком п'ять років тому. З новою навмисно не хотів поспішати - витримую тексти. Написав роман, проте не зважився його публікувати. Видався мені не сильнішим за попередній. Працював над новими текстами, аж поки не лишився цілком задоволений. Це буде збірка з 11 новел "Жесть".
Іван ЛЕНЬО, 40 років, акордеоніст і автор текстів гурту Kozak System, колишній "Гайдамаки"
- Граю на незвичній для себе позиції центрального захисника. У збірній українських музикантів - нападник. Команда письменників слабша. Тому її капітан Сергій Жадан попросив мене стати в захист. Коли розумієш, що від тебе залежать 50 відсотків гри, з'являється відповідальність. У житті я теж центральний захисник. Але коли треба атакувати - можу. Коли розпалися "Гайдамаки", екс-вокаліст Олександр Ярмола без дозволу зареєстрував ім'я на себе. Ми швидко зібралися й створили новий гурт Kozak System - усі учасники з "Гайдамаків", окрім Ярмоли. У нього сольний проект. Молодшим я любив бути в центрі уваги. Зараз подобається спостерігати. Що більше слухаєш - то більше чуєш. З жінками я - активний нападник. Усі козаки такі. У ліриці - рефері.
Дмитро СТРЕТОВИЧ, 21 рік, координатор літклубу "Маруся"
- Граю на позиції півзахисника на лівому фланзі. Основна функція - створювати проблеми захисникам суперника. Серйозних негараздів "Маруся" нікому не створює. Хіба трошки Спілці письменників - стібемося з них в інтернеті.
У футболі на моїй позиції є де "розігнатися". У літературному менеджменті взагалі поле ніким не пахане. Влаштовуємо літературні школи для молодих авторів, видаємо альманахи.
Моя позиція - майже невидима. Виконую функцію провідника - доставити м'яч форварду, донести літературу до читачів. Із дівчатами більше адреналіну приносить позиція нападника. Але інколи не встигаю атакувати й опиняюся в захисті.
Євген ПОЛОЖІЙ, 43 роки, письменник
- Я - багатофункціональний чувак. Граю центральним захисником і в нападі, можу на воротах стояти. Професійно займався футболом, тому навички збереглися. Майстерність не проп'єш. Де потрібно команді - там і зіграю. Але найкомфортніше - на воротах, де менше бігати треба. Коли мене вітають із Днем захисника вітчизни, кажу: "Я не захисник - я нападник". Але не вийде життя прожити, граючи на одній позиції. Нападник - зіркова штука, захисник - це половина команди, як бухгалтер на підприємстві.
Маю трьох синів. Два маленькі - півтора року і 3 тижні. Як воротар виловлюю все, що вони розкидають по квартирі. Моє завдання - щоб нічого не потрапило у вікна. У літературі - доки на лаві запасних. Але от-от вийду й заб'ю вирішального м'яча.
4 
1
Комментарии