Дефицит бензина в РФ обострился: топлива не хватает почти на половине АЗС

Ситуация с бензином на российских АЗС усугубилась. На 15 сентября доля АЗС без АИ-92 выросла до 45%, а без АИ-95 достигает 53%.

Обострение ситуации произошло на фоне новой волны ударов по российским НПЗ.

Об этом пишет "Новая газета Европа".

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: В Украине дорожает бензин на АЗС

Что известно

В России до середины сентября сохраняется острый дефицит бензина. По состоянию на 15 сентября водители не могли найти АИ-92 на 45% АЗС, а АИ-95 - на 53% заправок. Об этом свидетельствуют данные сервиса gdebenzin, проанализированные "Новой газетой Европа".

Ситуация усугубилась после короткого улучшения в конце августа. 29 августа доля АЗС без АИ-92 снизилась до 33%, однако к 15 сентября снова возросла до 45%. С АИ-95 динамика была похожей: после снижения показателя до 38% в конце августа доля заправок без этого вида бензина к 15 сентября поднялась до 53%.

В августе количество ударов по НПЗ резко возросло

Ухудшение ситуации произошло на фоне резкого увеличения количества успешных атак на российские нефтеперерабатывающие заводы. В августе 2024 года их было 23. Это почти вдвое больше, чем в июле, и более чем в три раза больше, чем в мае или июне, подсчитала "Новая газета Европа" на основе мониторинга издания "Астра" и Bloomberg.

В конце августа удары пришлись на крупные предприятия, среди которых "Славнефть-ЯНОС" в Ярославле, НОРСИ в Нижегородской области, КИНЕФ в Киришах и Пермский НПЗ. В сентябре атаки продолжились. Среди целей были комплекс "Танеко" в Татарстане, заводы в Рязани и Сызрани, а также крупные переработчики в Саратове и Краснодарском крае.

При этом последствия атак для розничного рынка появляются не сразу. В конце июля, когда удары по НПЗ уже начали происходить практически каждый день, АИ-92 не было всего на 8% АЗС. К 20 августа этот показатель вырос до 52%. Затем дефицит несколько ослаб, но в сентябре снова усилился.

Черги та обмеження продажу

Разом із нестачею бензину збільшилася кількість АЗС, де водіям доводиться стояти в чергах або де запроваджують обмеження на продаж.

З кінця липня до другої половини серпня частка заправок із чергами становила переважно 9–19%. Починаючи з 19 серпня показник зріс до 20-27% і залишався на цьому рівні до 14 вересня. Частка АЗС з обмеженнями на продаж протягом останнього тижня сягнула 11–12%. Для порівняння, середній показник за серпень становив 3,2%.

Найгостріше дефіцит позначився на Санкт-Петербурзі та Ленінградській області. Автомобілісти повідомляють про черги тривалістю понад дві години. Місцева влада готується запроваджувати обмеження та заявляє, що ситуація навряд чи покращиться до початку жовтня.

Проблеми з бензином також фіксували в Новоросійську, Краснодарі, Іркутську, Пермі, Сургуті, Ростовській та Архангельській областях, а також у Ямало-Ненецькому та Ханти-Мансійському автономних округах.

Що буде з цінами

Ситуація з дизельним паливом залишається значно стабільнішою. Найбільші проблеми з його доступністю припали на кінець липня та першу половину серпня, коли дизеля не було на 55–85% АЗС. З кінця серпня водії повідомляють про відсутність пального на 10–20% заправок.

За даними, наведеними "Новою газетою Європа", це пояснюється значним внутрішнім виробництвом дизеля в Росії. Його виробляють приблизно вдвічі більше, ніж потрібно внутрішньому ринку, а експорт заборонений.

Водночас Міжнародне енергетичне агентство у вересні заявило про кумулятивний ефект регулярних атак на російську нафтопереробку та складність швидкого ремонту установок через санкції. Агентство знизило довгостроковий прогноз переробки нафти в Росії на найближчі 18 місяців приблизно до 4 млн барелів, що на 30% нижче за рівень до вторгнення в Україну.

На тлі дефіциту учасники ринку очікують подальшого зростання цін на пальне. Станом на 15 вересня бензин у середньому по Росії вже подорожчав на 21% порівняно з груднем 2024 року, а дизельне паливо - на 15,5%, за даними Росстату. За словами головного аналітика з макроекономіки, ринків нафти та нафтопродуктів трейдерської компанії "Пролеум" Андрія Дяченка, виробники пального змушені підвищувати ціни через зростання витрат і необхідність компенсувати втрати.

×