
На какие метафоры украинских поэтов вдохновили события и образы Евромайдана, Gazeta.ua предлогает узнать в следуещей подборке. Все, кроме текста Павла Коробчука, написаны за недавние дни
Павло Коробчук, "Беркут"
Я працюю у спецпідрозділі Беркут
Міністерства Внутрішніх Справ.
На все, крім наказів зверху,
я тупо клав.
У мене замість серця ще одна простата.
Замість мозку – щит зі спецсплаву.
Свобода людини – це її зарплата,
а кількість розбитих облич – слава.
Потрощені мегафони, порваті куртки,
вибиті на мітингу студентські брекети –
це прояв відданості наказам і того, який я крутий.
Я працюю у спецпідрозділі Беркут.
Проти геїв, підприємців, опозиції, нациків,
що для мене одне й те саме, любе – голубе,
у органів є спецоперації,
спеціальні фізичні навики.
Кожна позиція мас
залежить від нас.
І не ї..е.
Навіщо аргументи і доводи, заплутані, як змії,
навіщо суперечки, тривалі,
як судовий процес? - кількість людей,
які не змінюють свої принципи
під ударами дубинок – нульовий процент.
Так, як мама бере до грудей,
контролюючи час годування, дитинку,
так і моя поведінка контролює тих людей,
яким здається, що вони контролюють
свою поведінку.
Я працюю у спецпідрозділі Беркут
Міністерства Внутрішніх Справ.
На все, крім наказів зверху,
я тупо клав.
Артем Полежака, РЕПОРТАЖ
Господин Киселёв, в Киеве страшно!
Опять малороссов попутал нечистый!
На площади варят военную кашу.
По улицам толпами ходят фашисты.
Кругом баррикады, окопы и рвы.
Ещё до сих пор мои руки трясутся –
Когда тут узнали, что я из Москвы,
Меня хотели убить трезубцем!
Кругом гомосеки и лесбиянки!
От наркоманов деваться некуда!
Студент-филолог из Могилянки
Избил пятерых сотрудников Беркута!
Мустафа на трибуне кричал про джихад,
И толпа бесновалась "Хотим в Европу!"
А потом провели большой гей-парад,
и все убежали е..аться в жопу!!!
После митинга я захотел в туалет,
Но с кастетом и криком "Героям слава!"
На меня в подворотне напал Филарет
И заставил креститься слева направо!
На данный момент известно точно:
Гитлер Адольф воскрешён отныне!
Говорят, постарались прошлою ночью
Мольфары-генетики из Коломыи!
(повна версія - на відео)
Юрій Іздрик, social trip 2.0
ці гранітні грудневі груди
ці гарячі грудневі нерви
це не хвилі –
це просто люди
нерозривно
безперервно
це не хвилі –
це просто нерви
майже голі
ще гарячі
хай не змерзнуть
хай не звернуть
хай сміються
хай не плачуть
Юрій Винничук, Маленька мрія
Ти знов збрехав, такий твій стиль,
Бо ти чума, ти цвіль і гниль.
Ти на гачку в Кремля висиш
І від страху лишень дрижиш,
Що виймуть там твоє досьє
І всім звістять усе, як є.
Що був колись страшний злидар,
А став оно який владар.
Хоч недовчений бакаляр,
І не бджоляр, але шапкар!
Крім того ще й крутий байкар,
Перед тобою я школяр,
Коли спімну твій гонорар.
Скажи, чому ти, як лихвар,
Волочиш нас у пісюар?
По тобі плаче Занзібар.
Ти думаєш, що ти тут цар?
Ти навіть, хруню, не лялькар,
А тільки скромний яничар,
Бо у Кремлі твій комісар,
Хоча точніше він жандар.
Ти міг би знатний буть свинар,
Чи славний на Донбас бубняр,
У цирку сміхунець-фігляр,
Глядь – заробив би на гектар.
Та завдяки всім пересвар
Став незалежності гробар,
Та ще й святинями гендляр,
Привів команду нечупар,
Що вилізла із чорних шпар,
А з ними армію азар.
Ти непосильний нам тягар.
Ти нафталін, ти наш кошмар,
Ну, скільки нам ще цей вахляр
Нести на плечах серед чвар?
Коли ж ти щезнеш, лютий псар,
І за який, скажи, хабар?
Олександр Ірванець, ПОНЕДІЛОК, 9 ГРУДНЯ
***
Пора була не пізня, швидше рання.
Двірник уламків ще не прибирав.
І падав сніг на постамент розбитого тирана.
І десь дрижав іще живий тиран.
Комментарии
11Бути злим стало модним.
Я поэт, зовусь Незнайка, от меня вам - майданлайка.
И снова течет с экрана
Прогоркло-гнилая чушь,
Довольная пасть тирана
Плюет в миллионы душ.
Под пафосный посвист плеток,
Под пыльные миражи
Глумливый оскал решеток
Сочится слюною лжи.
И лязгают ржаво звенья,
И душит навозом хлев,
И черная желчь презренья
Рождает багровый гнев!
Мириться с плюгавой швалью
Трудней, чем идти на бой,
И ненависть станет сталью,
И честь пропоет трубой.
И нету желаний, кроме
Удушье остановить -
Давить эту вошь на троне,
Любою ценой - давить!
Однако державной мрази,
Не морща во гневе лбов,
Но дружно зайдясь в экстазе,
Внимает толпа рабов.
И славят, и бьют поклоны,
И лижут наперебой,
И счастливы встать в колонны
Шагающих на убой.
Зачем же пред горсткой сброда
Они расшибают лоб?
Неужто толпы народа
Сильнее мундирный клоп?
Продажны? Глупы? Не каждый,
И помнят свободы дни -
Зачем же холопьей жаждой
Объяты опять они?
Причина не в том, что туже
Сжимают кольцо псари;
Раб - это не цепь снаружи,
Но жажда цепей внутри!
И тщетно твердить баранам
Про волю как цель борьбы:
Не раб порожден тираном -
Тиранов родят рабы!
И в том, чтобы свергнуть гада,
Конечно же, нет греха,
Но вскоре, как прежде, стадо
Потребует пастуха.
И не исцелится рана,
И сделает круг резьба...
Свободный, убей тирана,
Но прежде - убей раба!
Все прочее - бесполезно,
Хоть замыслы хороши,
И нагло глумится бездна
Ухмылкой верховной вши...
Разрешите напомнить стихоплётам строки всемирно признанного гения И.Бродского:
Дорогой Карл XII, сражение под Полтавой,
слава Богу, проиграно. Как говорил картавый,
"время покажет Кузькину мать", руины,
кости посмертной радости с привкусом Украины.
То не зелено-квитный, траченный изотопом,--
жовто-блакытный реет над Конотопом,
скроенный из холста, знать, припасла Канада.
Даром что без креста, но хохлам не надо.
Гой ты, рушник, карбованец, семечки в полной жмене!
Не нам, кацапам, их обвинять в измене.
Сами под образами семьдесят лет в Рязани
с залитыми глазами жили, как при Тарзане.
Навіть у однокласника Яйцепада (Віктор Довцов) рима була набагато милозвучнішою, ніж у цього "всемирно признаного генія", хоча і від неї нудило.
Ось зразок донецького ідіотизму:
"Все твои недруги злые, вся эта желтая мразь,
Сгинет она в одночасье. И да придет благодать!
Светлая жизнь наступает. Благая весть впереди.
Действуй, командуй, веди нас – на подавленье той тьмы!"
Бідний і нещасний "всесвітньо відомий" нервово курить - у нього вкрали славу.
І ще - завдяки тобі я довідався, що, крім знаних мною насправді всесвітньо відомих Пушкіна, Тугенєва, Лєрмонтова ... був ще і Бродський!
Що ж, Росія велика і всього її лайна знати не можна, ще не одно вирине з небуття!
Скажем им, звонкой матерью паузы медля строго:
скатертью вам, хохлы, и рушником дорога!
Ступайте от нас в жупане, не говоря -- в мундире,
по адресу на три буквы, на все четыре
стороны. Пусть теперь в мазанке хором гансы
с ляхами ставят вас на четыре кости, поганцы.
Как в петлю лезть -- так сообща, путь выбирая в чаще,
а курицу из борща грызть в одиночку слаще.
Прощевайте, хохлы, пожили вместе -- хватит!
Плюнуть, что ли, в Днипро, может, он вспять покатит,
брезгуя гордо нами, как скорый, битком набитый
кожаными углами и вековой обидой.
Не поминайте лихом. Вашего хлеба, неба,
нам, подавись мы жмыхом и колобом, не треба.
Нечего портить кровь, рвать на груди одежду.
Кончилась, знать, любовь, коль и была промежду.
Что ковыряться зря в рваных корнях глаголом?
Вас родила земля, грунт, чернозем с подзолом.
Полно качать права, шить нам одно, другое.
Это земля не дает вам, кавунам, покоя.
Ой да Левада-степь, краля, баштан, вареник!
Больше, поди, теряли -- больше людей, чем денег.
Как-нибудь перебьемся. А что до слезы из глаза --
нет на нее указа, ждать до другого раза.
С Богом, орлы, казаки, гетманы, вертухаи!
Только когда придет и вам помирать, бугаи,
будете вы хрипеть, царапая край матраса,
строчки из Александра, а не брехню Тараса.
Кто финансирует майдан?
да уж господа литераторы, крутили бы лучьше свиньм хвосты.
Хаха Полежака
Ну всё! Нобелевская премия в области литературы обеспечена
! Шедеврально
! Министру культуры внести данные произведения в обязательную школьную программу! Негайно