Гарантії безпеки для Росії? Чудовий старт мирних переговорів

Ніколи досі Росія не несла таких втрат на полі бою, як зараз - кожні 29 секунд Сили оборони України знищують однго окупанта. Тим часом Кремль переконує Трампа, що вони готові йти на мирні переговори, але... Як завжди - Україна має віддати Путіну Донбас. А як щодо гарантій безпеки?

Щоразу, коли виникає тема переговорів потрібно згадувати, чому не вдались попередні. Ключовою формальною причиною провалу переговорів є вихід України з Донбасу. Ця позиція є відправною точкою російської делегації, і неможливість її виконати - є нашою відправною точкою. Чи змінилось щось в цій позиції з нашого чи російського боку? Ні.

Орки люблять говорити, що домовлятись треба, виходячи із "ситуації на полі бою". То ж цього року вона в нас краща, ніж в попередні. За 2026 рік станом на зараз росіяни захопили в 3-4 рази менше територій, ніж у 2024 і 2025 роках. Після операції "Вівальді" їхні плани взяти Слов'янськ і Краматорськ до весни знову стали примарними.

Однак значно гірша ситуація в тилу. Як і слід було очікувати, державне управління повністю провалилось у підготовці до зими. Так, протистояти балістиці і реактивним дронам в таких масштабах дуже складно. Але ні я, ні будь-хто мінімально свідомий не зможуть зрозуміти, як Київський водоканал опинився без резервного живлення. Особливо враховуючи, що перший досвід відключення води був 9 січня. І ні, це не тільки питання місцевої влади, хоча і її теж. Тож на переговори ми виходимо із сильною позицією на фронті, і дуже складною в тилу. Жодних підстав відмовлятись від Донбасу для нас зараз - немає.

Відповідно, окупанти виходять із невирішеними питаннями на фронті (а вони обіцяли Трампу захопити весь Донбас ще в 2025 -му), але водночас - із дуже сильним фінансово-економічним бекграундом. Ціна на нафту досягла такого космосу, що Кремль і в снах такого не бачив. Тому Путін легко може закривати внутрішньо-економічні питання, і ще збільшувати видатки на війну. Як і в нас, жодних підстав у Путіна відмовлятись від ідеї захоплення всього Донбасу (і не тільки) - немає.

Тому сторони їдуть на переговори без шансу досягнути компромісу в тому, що не дало їм зробити це і раніше. Зрештою, на переговори з РФ знову їде Мединський. А це фігура без будь-якого впливу. Дмітрієв має набагато більший вплив на переговори, ніж цей недоукраїнець.

Однак, є дві важливі змінні, яких не було раніше. Трамп програв вибори в Конгрес, а це означає, що його можливість сприяти мирній угоді має час до січня. Після цього він не зможе впливати на переговори, і домовитись зі США не вийде аж до інавгурації нового президента у січні 2029. А оскільки і для нас, і для росіян США мають бути стороною мирної угоди - цей час має значення. З іншого боку, я б не переоцінював інтерес окупантів до цього, оскільки Путін вважає, що США завжди його кидають.

Друге, на цих переговорах буде підніматись питання гарантій безпеки Україні, й Росії, з боку європейців. Саме тому їхні представники будуть допущені до участі в переговорах, чого раніше не було. Знову ж таки, простору для домовленості тут дуже мало. Бо гарантії безпеки для РФ - це слабка Україна, а для європейців гарантії безпеки - це сильна Україна. Втім, саме в цьому блоці можуть бути якісь зрушення і зміни від переговорів.

Хоча ці переговори навряд чи принесуть якісь гарні новини щодо завершення війни, ми маємо не забувати, що завжди є побіжні домовленості. Наприклад, обміни полоненими, гуманітарні операції, можливі домовленості по Чорному морю. Все це є важливим для нас.

Тримаймося. Інші варіанти для нас тільки гірші.

Оригінал