Секретний напрямок: наші штурмовики відвойовують сотні кілометрів

Вийти на штурм, відступити, виснажити резерви ворога - і закріпити перемогу. Українські десантно-штурмові війська з початку року відвоювали у росіян 26 населених пунктів. Про це немає гучних рапортів, на цьому напрямку діє правило: менше слів - ціліші люди. Що відбувається?

ДШВ наступають тихо. Росіяни втрачають сотні кілометрів.

Були звільнені 26 населених пунктів та понад 700 квадратних кілометрів української землі. Такий результат роботи наших десантників на Олександрівському напрямку із січня по серпень. Про нього стало відомо з інтерв'ю командувача Десантно-штурмових військ Олега Апостола для Deutsche Welle. Тобто, поки увага була прикута до боїв на Лиманському напрямку, десантники звільняли території на Олександрівському, майже не розголошуючи своїх успіхів.

Наприкінці вересня, за словами Апостола, шість із одинадцяти бригад ДШВ активно наступали на різних напрямках. За умов, коли росіяни тиснуть, небо забите дронами, а кожне переміщення може потрапити під удар, наші знаходять можливості бити й просуватися. Оце характер десанту.

Звідки результат? Прихованість дій, темп і вибір ділянки. Зайшли там, де противник не зосередив достатньо сил. Змусили його смикати резерви з інших напрямків, перекидати підрозділи, змінювати плани. Росіяни збиралися розвивати власний наступ, але мусили реагувати на наші дії. І отримували удари по управлінню. За словами Апостола, від початку операції знищено двох російських комбатів і командира роти. Ще одного ротного взяли в полон. Втрачати командирів під час боїв - це проблеми з організацією, взаємодією та швидкістю рішень. А нашим потрібні саме такі можливості.

Окремо командувач говорить про знищення російських операторів дронів. Тих, хто полює на нашу піхоту й логістику. Десантники діставалися і до них. Загальної цифри втрат ворога в цій операції немає, але вже названі результати показують: росіяни втрачають і територію, і людей, від яких залежить робота їхніх підрозділів.

Чому про це майже не розголошували? Бо гучний допис може обернутися додатковими силами противника перед нашою штурмовою групою. Показали просування - привернули увагу, прискорили реакцію, ускладнили наступний вихід. Тому про успіхи говорили тоді, коли це дозволяла обстановка. Витримати таку інформаційну тишу за наявності результату - теж дисципліна.

А ще у ДШВ є правило зупинки. Ворог закрив прорив, просування стало, втрати зростають - штурм припиняють. Далі виснажують резерви, які росіяни підтягують на ділянку, і переносять зусилля на інший напрямок. Це потребує командирської волі: вчасно змінити рішення, зберегти боєздатність і знову нав'язати противнику бій у вигідніших для нас умовах. Апостол каже, що веде таблицю з показниками кожного бою. Отже, ціна просування має бути перед очима командувача постійно.

За всіма цими цифрами - десантники, які йдуть уперед, екіпажі дронів, розвідники, артилеристи, медики, логісти. Люди, завдяки яким український прапор повертається на свої території. Ось за таке військо бере гордість. Сила, мудрість, витримка і здатність переграти ворога.

Оригінал