Москва ще паразитує на регіонах, але найцікавіше попереду

Москва - місто з населенням, що перевищує кількість людей у Фінляндії й Норвегії, разом узятих. Та попри це - там нічого не виробляють, лише споживають гроші та ресурси, викачані з решти регіонів Росії. Однак ситуація потроху змінюється, і незабаром ми можемо стати свідками зворотніх процесів. І тоді хто знає, чи зможе колишня столиця імперії прогодувати бодай 2 млн осіб?

Хочу написати вам про місто Москву.

Місто Москва налічує 13 мільйонів людей, хоча само виробляє дуже мало. Місто живе тим, що викачує всі гроші з регіонів, де є добувна або переробна промисловість, через механізми колоніальної експлуатації. Не останнім з них є "штаб-квартирний колоніалізм", коли центральні офіси регіональних компаній реєструються в Москві, і їхні податки повністю оминають місцеві бюджети. Тому в дуже багатих регіонах РФ панує страшна бідність, а Москва їм підкидає гроші у вигляді субсидій, стверджуючи, що регіони не вміють заробляти і живуть виключно за рахунок Москви.

Отже, сама Москва не виробляє майже нічого, окрім колоніальної політики, яка дає їй рівень життя, що в рази перевищує рівень життя видобувних, промислових чи аграрних регіонів. У Москві живуть колоніальні чиновники та їхня багаторівнева обслуга, від масажистів і психологів до професорів університетів.

По суті, це імперський двір, ханська ставка, яка задовольняє піраміду потреб столиці. Вона завозить все зовні та нічого не вивозить назовні, пожираючи блага й нічого не виробляючи (показані в статистиці величезні обсяги промислового виробництва міста Москви - це якраз облік виробництва товарів у колоніальних регіонах місцевими компаніями, зареєстрованими у столиці). Це не є постіндустріальна економіка послуг, бо всі послуги споживаються всередині.

Водночас місцеві мешканці гребують роботою на нижніх щаблях піраміди потреб, тож столиця завозить величезну кількість робочої сили (до 3 млн людей із 13, з яких значна частина нелегалів). Московити ненавидять мігрантів і водночас не можуть без них обійтися.

Якщо (коли) в РФ почнуться центробіжні процеси, потоки колоніальних грошей почнуть зменшуватися, і те саме почнеться з товарами. Населення розбігатиметься зі страшною швидкістю (так само, як між 1917 та 1920 населення Москви впало майже вдвічі), тікаючи туди, де є якась їжа. Мігранти повертатимуться додому або намагатимуться утворити сталі господарські осередки на місцях життя колишніх панів, як це неодноразово бувало в історії після падіння імперських столиць.

Іншими словами, Москва знову "похорошеет", а природа очиститься. Не думаю, що без колоніальної системи місто здатне прогодувати сталим чином більше ніж пару мільйонів людей. Тепер питання в тому, щоб ми дожили до цього часу, аби подивитися.

Оригінал