Росія без Путіна: розпад, але не бунти
Найоптимістичніші експерти раз у раз повторюють, мовляв, ще трошки - і на Росії почнеться бунт. Через брак грошей, мобілізацію, бензин - тригерів вистачає. Але правда в тому, що вони ніколи нічого не зрозуміють і не бунтуватимуть. Росія - країна негативного природного відбору. Але що тоді буде, коли Путіна нарешті не стане?
Щоб не було ілюзій щодо Росії, повторимо базу.
1. Росіяни нічого не усвідомлять. Хто міг щось усвідомити, вже давно це зробив. Решта безнадійні.
Голодних чи бензинових бунтів не буде. Населення уражено вивченою безпорадністю, атомізоване й нездатне на спільну дію
2. Голодних чи бензинових бунтів не буде. Населення уражено вивченою безпорадністю, атомізоване й нездатне на спільну дію. Будуть скиглити і кусати одне одного.
3. Перевороту не буде. Навколо Путіна зібралися лише найбільш довірені люди, всі вони прямі бенеціфіари війни.
4. Армія не повстане. Вона задовбана й контрольована спецслужбами.
5. Потепління після смерті Путіна на кшталт 1953 не буде: тоді був трикутник сил "партапарат - держбезпека - армія", який уможливив зсув балансу; нині в них концентрація сили.
Що може бути?
Росія може доволі довго існувати в мобілізаційному режимі й продовжувати війну. Але врешті кришку зірве...
1. Закручування гайок, сталінізація й чучхеїзація. Росія може доволі довго існувати в мобілізаційному режимі й продовжувати війну. Але врешті кришку зірве, бо країна велика й строката, а сил бракує. Тому розірве все на шматки, але не одразу. Певний час країна буде існувати в режимі Північної Кореї.
Або
2. Відкручування гайок, обережна спроба нормалізації після Путіна, під контролем спецслужб. Як тільки гайки почнуть відкручуватися, почнеться незворотний процес розпаду, як у 1985-1991, тільки значно швидше. Врешті, все розірве на шматки.
Далі починаються варіанти розпаду: хаотичний і кривавий, як у 1917, чи акуратний, як у 1991. Україні, Європі й Америці краще підійде другий. Але щоб стався другий - треба багато працювати.
