В Україні руйнується дрібне фермерство. І не через війну
Селянам - нічого, агрохолдингам - все. Схоже, саме таким гаслом керується уряд, і результати не забарилися: селянські і дрібнофермерські господарства йдуть на дно. Великим холдингам дістається і пільгове кредитування, і доступ до логістики, і бюджетна компенсація. А фермерам - відсутність бронювання і перекупи, що постійно збивають ціни. Як довго ще протримається в таких умовах наше село?
Знаєте, що вражає, коли вивчаєш статистику за 2025 рік в аграрному секторі?
...відбувається тотальна руйнація селянського укладу у вигляді особистих та дрібнофермерьких господарств
Не те, що сектор під час війни в цілому падає. І навіть не те, що великі аграрні холдинги під час війни - навпаки, зростають. А те, що відбувається тотальна руйнація селянського укладу у вигляді особистих та дрібнофермерьких господарств.
Тут є цілий спектр причин: налаштування державних стимулів, які майже повністю націлені на підтримку агрохолдингів; демпінгові цінові атаки на селян з боку "перекупів" та трейдрів, які монополізували доступ до портів та логістиці. Пільгові державні кредитні програми 5-7-9, які поповнюють "оборотку" торговельних компаній-імпортерів під механізм бюджетної компенсації процентної ставки, але які не може отримати малий фермер чи особисте селянське сімейне господарство.
...гріш ціна в базарний день всім цим міністрам "у вишиванках", які цього не помічають і нічого не роблять для виправлення ситуації
Також додамо фактор бронювання, якого у фермерів та особистих господарств майже немає. Можна констатувати, що базова культурна матриця українства у вигляді українського села зникає на наших очах. І гріш ціна в базарний день всім цим міністрам "у вишиванках", які цього не помічають і нічого не роблять для виправлення ситуації. Гріш ціна всьому цьому захопленню "етнікою", коли суспільство не помічає таких процесів. І все це на тлі відкриття "широкого ринку землі".
До речі, в Польщі, згідно із Конституцією, основою сільського укладу держави є сімейне господарство.
Коментарі