Процес пішов: західний світ валиться, і Україні час ставати лідером

Світ на порозі глобальної кризи. Тривалий період тихого і безпечного життя зробив західні демократії максимально вразливими і водночас - глухими до зростаючих загроз. І це лише питання тижнів, доки картковий будиночок глобальної безпеки розвіється з вітром. А що Україна - де її місце серед майбутньої світової турбулентності?

Усе, що зараз закрутилося на Близькому Сході, було цілком закономірним і прогнозованим задовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Ситуація закономірно наближалася до перетину "чергового Рубікону". Найближчі тижні і місяці, коли ситуація щодо Ірану зависне або почнеться тривала наземна операція - це саме той час, коли Росія і Китай спробують зайти у чутливі місця НАТО. Доля Ірану мало на це вплине. Росія, наприклад, окупує невелику територію Альянсу в регіоні Балтики. А Китай зробить щось дуже конкретне у напрямку Тайваню.

За ціль "обмеженої", але демонстративної атаки Західного блоку можуть бути обрані інші локації - це не принципово. Далі росіяни і китайці спостерігатимуть за процесами всередині НАТО. У їхньому фокусі - знищення глобального американського лідерства, руйнування НАТО і декомпозиція ЄС. Писати свої прогнози у цьому місці не стану. Глобальне збройне протистояння стало фактично неминучим. Хіба що "чорний лебідь". Але чекати на нього - таке собі діло.

Чи добре це? Звичайно, що ні. Але ми зробили більше, ніж могли, щоб вберегти Західний світ від війни і "тихої" поразки. За сумою чинників, ми готові до нової реальності більше, ніж більшість або й усі сьогоднішні партнери. Нова реальність обʼєктивно створить обставини не лише для нової субʼєктності, але й лідерства України в процесах світового масштабу. Наш виклик - це впоратися з новою роллю і новим статусом. І завдання не з легких, хоча все необхідне для цього у нас є.

Цей допис не про позитив чи негатив. Він про реальність як даність, подобається вона чи ні.

Оригінал