Є-баки від уряду: милостина чи знущання над українцями?

Нова ініціатива уряду про кешбек та одноразову виплату в 1500 грн у зв'язку з підвищенням цін на пальне вкрай дивна. Адже це десятки бюджетних мільярдів, які влада поцупить, вибачте, перерозподілить з інших соціальних програм, а їх (мільярдів) і так - негусто. І зауважте - допомагати Банкова збирається не військовим, не переселенцям чи пенсіонерам, які живуть у злиднях. Що це - приціл на вибори чи остаточна політична сліпота?

Допомога чи імітація? Президент Володимир Зеленський 12 березня 2026 року анонсував "нові програми підтримки": одноразову виплату 1500 гривень,

плюс кешбек на пальне (так званий Є-бак).

Звучить гуманно? На папері - так. На ділі - це класична передвиборча популістська подачка, яка лише підкреслює, наскільки влада відірвалася від реального життя українського народу. 1500 гривень - це менше 100 доларів. Вистачить, в кращому разі, на оплату комуналки за один місяць. І все. Після цього - знову виживання. Це не допомога. Це символічна милостина. Особливо для ВПО, які втратили домівки, роботу і часто здоров'я. Для пенсіонерів, які щомісяця обирають між ліками і їжею. Для сімей з дітьми, де інфляція з'їдає зарплати і соцвиплати.

А кешбек на пальне, так званий Є-бак? Це взагалі для тих, хто має авто і може дозволити собі заправку. Бідні пенсіонери і ВПО переважно пересуваються громадським транспортом або пішки. Кому саме цей кешбек - водіям із середнім достатком, чи олігархам-власникам енергопостачальних компаній? І це в країні, де державний борг наближається до річного обсягу ВВП.

Найцинічніше - кошти беруть з чинних бюджетних програм Мінсоцполітики. Тобто не нові гроші, а перерозподіл. Значить, хтось інший із вразливих категорій отримає менше. Це не підтримка, а імітація турботи за рахунок самих же нужденних. Замість системного підвищення соціальних стандартів, уряд виділяє близько 20 млрд грн на одноразові популістичні акції, що не вирішує проблему бідності. Ці кошти могли б бути спрямовані на закупівлю нового озброєння або підтримку військових та їхніх родин.

Де системні рішення? Де повноцінна індексація пенсій, яка б враховувала реальну інфляцію, а не 12% "на папері"? Де підвищення мінімальної пенсії до рівня хоча б прожиткового мінімуму? Де адресна допомога ВПО, яка враховує регіональні ціни? Замість цього - одноразова "подачка" напередодні важких рішень і, можливо, виборів. Класичний популізм: "Ось вам кілька гривень, а системні проблеми не чіпаємо".

Влада постійно повторює: "Нема грошей". Але коли 13 мільйонів людей отримують по 1500 грн, а реальна потреба в рази більша. Тим часом військові - знову залишилися без підвищення зарплат! Це визнання того, що бюджетні пріоритети у влади зовсім інші. А військові, пенсіонери і ВПО - просто статистика для звітів.

Якщо це і є "турбота про людей", то вона виглядає як насмішка. 1500 гривень не врятують від злиднів. Вони лише підкреслять, наскільки глибока прірва між обіцянками і реальністю. Українці заслуговують не на разові виплати, а на гідні пенсії, стабільну допомогу і політику, яка не перетворює їх на статистів у черговий передвиборчій виставі. Поки що маємо лише черговий доказ: слова про "людський капітал" і реальні дії - це дві різні України.

Оригінал