Новий Трудовий кодекс: удар по породіллях та батьках-одинаках

Україна - одна з аутсайдерок за демографічною ситуацією у світі. Ми катастрофічно втрачаємо людей - і через війну, і через соціальну незахищеність жінок у державі. Тим часом Верховна Рада проштовхує проєкт Трудового кодексу, за яким породіллі мають виходити на роботу за 4 місяці після пологів. А далі - хоч трава не рости. Під ударом опиняться і батьки, які самотужки виховують дітей, адже захист їхніх прав - Кодекс не гарантує. І після такого хтось захоче народжувати в Україні?

Подарунок українським жінкам: 4 місяці декрету. А далі - впахуй!

Сьогодні ЗМІ нарешті звернули увагу на одну з важливих змін для працюючих українців, передбачених новим урядовим проєктом Трудового кодексу України. Кабмін не бачить сенсу у 3-річному декреті. Вважає, що 4 місяців достатньо, щоб поставити дитину на ноги і йти на роботу! І нікого не хвилює відсутність поруч із жінкою батька (війна, мобілізація), бабусь, ясел або здатність молодої матері оплатити персональну няню.

Не люблю фразу "Я попереджав". Але ж і я, і лідери нашої Конфедерації вільних профспілок України, і експертне товариство неодноразово застерігали і продовжуємо застерігати, що під соусом модернізації трудового законодавства, нового Трудового кодексу, закладається потужний рабський механізм, де урядовці не знаходять місця ані сантиментам, ані соціальному захисту. Народила, пару місяців - і на роботу.

Але ж, на відміну від європейців, навіть середньої зарплати не вистачить на послуги няні. І на відміну від того ж СРСР, немає ясел при підприємствах, де можна було залишити немовля під доглядом фахівців. Крім декретного питання, юристи Конфедерації вільних профспілок України звертають увагу, що новим проєктом урядового ТКУ загалом суттєво зменшуються соціально-трудові гарантії працівників, які мають дітей, зокрема й працівників, які є одинокими матерями (батьками).

Дуже м'яко кажучи, вбачається певна непослідовність Кабміну в питанні створення умов для підвищення народжуваності, поєднання батьківства з професійною зайнятістю, одним із завдань якого було прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю" від 05.11.2025 № 4681-IX, а також про фрагментарне застосування положень Директиви (ЄС)2019/1158 Європейського Парламенту та Ради від 20.06.2019 "Про збалансованість службових та сімейних обов'язків для батьків та опікунів та скасування Директиви Ради 2010/18/ЄС".

Крім цього, у проєкті не враховано особливі потреби такої категорії працівників, як одинокі матері та батьки, які мають дітей віком до 14 років. У згаданих вище статтях 49, 62, 63, 82, 116,117, 119, 120, 130, 131, 138 проєкту для працівників, які є одинокими матерями та батьками, не передбачено обмежень у використанні їхньої праці. У зв'язку тим, що такий працівник одноосібно виховує і утримує дітей, також не пропонується система догляду за дітьми одиноких матерів та батьків у той час, коли вони залучатимуться до роботи у вихідні дні, святкові дні, нічний час, до понаднормового робочого часу, направлення у відрядження тощо.

Варто також звернути увагу, що у Конвенції МОП № 156 "Про рівне ставленняі рівні можливості для трудящих чоловіків іжінок: трудящі із сімейними обов'язками", ратифікованій Верховною Радою України 22.10.1999 йдеться також про необхідність гарантій для працівників, "які мають зобов'язання щодо інших найближчих родичів-членів їхньої сім'ї, котрі дійсно потребують на їхній догляд чи допомогу, якщо такі обов'язки обмежують їхні можливості підготовки, доступу, участі чи просування в економічній діяльності".

При цьому - в поданому проєкті жодним чином не акцентується увага на можливості надання соціально-трудових гарантій для такої категорії працівників". Втім, окремі урядовці і їхні однодумці у парламенті проблеми не вбачають і готові агресивно просувати, без перебільшення, рабський Трудовий Кодекс.

Оригінал