Покровськ: суцільна сіра зона, але відходити звідти нікуди

Ті, хто кричить, що все пропало і варто виводити ЗСУ з Покровська - мають запитати себе, а куди ж звідти виходити? Далі - голе поле і неможливість закріпитися. Так, у місті складна ситуація, багато окупантів просочились і зайняли позиції, небо патрулюють дрони. Що відбувається - і як працюють ЗСУ?

Друзі, по Покровську практично не даю оцінок весь цей час. Не потрібні оцінки зараз, ні тим, хто працює в місті, ні Генштабу. І порад не буде. Давати поради командуванню в конкретній ситуації завжди безглуздо, а за браком інформації - особливо. Тож коротко - два пункти. Що відбувається в місті, і що ми робитимемо далі.

Одразу забудьте про всі істеричні заяви політиків та інших, про контроль противника над 80% або 85% Покровська. Місто зараз, крім невеликого сектора на півночі та на півдні, фактично нічиє. Одна велика сіра зона. Листковий пиріг із проходів, ділянок, що прострілюються, позицій наших і противника. Ліній фронту, підконтрольних секторів та логіки немає. Противник активно пробирався в наш тил і створював локальні укріплені точки. Ми теж часто робили те саме у нього за спиною. Логістика в цій ситуації, та ще й з обстрілами, взагалі перетворюється на вищу математику.

Хтось сидить на третьому поверсі, хтось у сусідньому будинку, хтось у підвалі. І не факт, що це всі свої. Наші та дрони противника літають у місті, але основна увага - логістиці. Вони намагаються за всяку ціну перекрити наші поставки, ну а ми зайняті тим самим. Звєрєво так і не перекрили, найпроблемніше місце. Натомість у районі Покровська та Донецька щодня горять склади, вибухають міни зі снарядами, штаби та запаси пального. Робота дронів, ракет і мобільних груп СБУ та всіх розвідок.

У самому місті хтось сидить на своїй позиції, а мобільні групи спецури переміщаються містом і ці позиції зачищають. Від нас працює ГУР, ЦЗГ "А" СБУ, "Трійка" та інші підрозділи з високим рівнем підготовки. Працюють успішно. Як показали ці бої - наша десантура, морпіхи та спецпідрозділи підготовлені набагато краще, ніж такі ж за завданнями у противника.

Для розуміння ситуації у місті, і чому його треба вважати суцільною сірою зоною. Група окупантів залізла в міськраду й повісила там свій прапор. У відповідь висунулося дві групи із 425 штурмового полку, пройшли наскрізь половину міста до центру, зачистили міськраду та повісили наш прапор. Дорогою спалили кілька вогнищ опору окупантів. Під Покровськом: спалили колону ворожої бронетехніки, яка йшла на штурм Мирнограда. Десантура (79-ка) зачистила Роднінське і під час спроби відбити - спалили ще одну колону техніки. Ось так зараз виглядає війна у Покровську. У Мирнограді - окрема історія.

Тепер щодо перспектив. Ми не йдемо з Покровська. Для такого твердження маю дві підстави. Перша - заява Генштабу. У місті йдуть бої, противник не контролює Покровськ, ми перекидаємо резерви та зачищаємо від окупантів квартали. Про вихід та відступ - ні слова. Друге, відомий автор, офіцер Флеш пише, що ухвалено військово-політичне рішення утримувати цю агломерацію. Він зазвичай дає точну інфу, і я йому вірю. Тому що логіка тут є і не так політична, як практична. Виводити? А куди? У поле? Там далі до Павлограда рівне поле. Як не закопуйся, зимувати у полі під постійним контролем дронів - дуже паршива перспектива. Підвали Покровська набагато затишніші й надійніші.

Прогнозів не буде, звісно. Щоб їх робити зараз, потрібно бути ідіотом, циніком чи тарологом. Розвиток подій може бути будь-яким. І ми, і противник зараз задіяли на Покровську найкраще, що маємо. Що зовсім не говорить про те, що пацанам на Запорізькій, Лиманській, Куп'янській чи Сумській ділянках стало легко, як на курорті. Мої зараз воюють на двох із цих напрямків, плюс Покровськ, звісно (як без нас). Курорту немає ніде. Дороги розвозить, туман та дощ заважають дронам, посадки вже майже не ховають нікого і попереду зима з її слідами на снігу. Головне, що противнику щодня стає ​​дедалі гірше з економікою. І рано чи пізно цей Колос рухне.

Оригінал