Нові заяви Трампа: говорити - не мішки ворочати
Трамп - молодець! Нарешті він усе зрозумів, нарешті він на нашому боці, - шириться соцмережами хвиля захоплення. Але давайте згадаємо, скільки разів флюгер трампівського красномовства повертав на 180 градусів? То може, варто дочекатися від нього і його команди бодай якихось дій - нарешті?
Вчорашня заява Трампа про Україну точно є найбільш прихильною з усіх, які ми чули дотепер. Але наразі поспішно говорити про перегляд стратегії Білого дому чи радикальний зсув у думках президента. Хоча така спокуса є.
...з суттєвою допомогою Європи та НАТО, Україна здатна перемогти, повернувши всі окуповані території, - а США, своєю чергою, продовжать поставки зброї
Відверто, слова Трампа пряміші за більшість того, що лунало від Байдена: з суттєвою допомогою Європи та НАТО, Україна здатна перемогти, повернувши всі окуповані території, - а США, своєю чергою, продовжать поставки зброї. Росія ж не спроможна на успіх, бо насправді є лише "паперовим тигром", чия економіка приречена на крах. Якщо пропустили - повний текст в коментарях.
Ця заява не обмежилась дописом у соцмережах. Протягом зустрічі з Макроном Трамп підтвердив: дійсно переконаний в написаному і вважає, що окуповані території мають повернутися під контроль України.
Тепер відмотаємо трохи назад. Кілька тижнів тому Трамп твердо заявляв, що Україна ніколи не була здатною перемогти, тож для миру вона мусить поступитися частиною територій і піти на угоду, бо Росія - то велика сила, яка ніколи не програвала у війнах.
Ще перед цим Трамп жорстко критикував Росію, переміщав ядерні субмарини і давав чіткий дедлайн закінчити війну, інакше - нещадні санкції. Він казав, що розчарований байками Путіна і не хоче з ним більше говорити. Потім, як пам'ятаємо, була Аляска і червона доріжка.
Остання реакція Трампа, хоч однозначно є позитивною для України, матиме вагоме значення тоді, коли з епізодичної заяви стане послідовною риторикою
Остання реакція Трампа, хоч однозначно є позитивною для України, матиме вагоме значення тоді, коли з епізодичної заяви стане послідовною риторикою. І коли цю риторику підхоплять Венс, Рубіо, Геґсет та інші, трансформуючи її в політику та головне - дії.
Ми не знаємо, як думатиме президент ще за два-три тижні, і що ми почуємо від нього далі. Можливо, він узагалі вирішить відмовитись від ідеї мирного процесу. Втім, дещо тут є передбачуваним. Трамп любить ставити на переможців і зневажає лузерів. Ця логіка в нього залишається незмінною.
