Вуді Аллен: мистецтво непоправно зіпсувати свій некролог
Буває, живе собі митець, знімає непогані фільми, багатьом подобається. А потім раз - і бере участь у Московському кінофестивалі у розпал російсько-української війни. Ще й хвалиться, що міг би зняти фільм про Росію й те, як там добре живеться. І тут розумієш: була людина - й нема. Такі заяви перекреслюють увесь творчий доробок, і марно виправдовуватися, нібито мистецтво поза політикою. Бо що є російське мистецтво, як не суцільна пропаганда?
Майже 90-річний Вуді Аллен, як і багато інших кумирів 20 століття, знищив всі досягнення цілого свого життя: раптом вирішив дистанційно взяти участь у Московському кінофестивалі, похвалив російське кіно (чит. "кремлівську пропаганду", бо інакшого російського кіно просто не існує, в будь-якому жанрі. Конкретно Аллен хвалив "Войну і мір"), припустив, що може і приїхати до Росії.
...Аллен заявив, нібито міг би зняти фільм про те, "як добре почуваєш себе в Москві і Пєтєрбурґє"
Найбридкіше те, що Аллен заявив, нібито міг би зняти фільм про те, "як добре почуваєш себе в Москві і Пєтєрбурґє". Пізніше пояснив, що завжди знімав аполітичні фільми і ніколи не робив політичного кіно. Хоча, якщо чесно, Аллен давно демонстрував ознаки маразму. Та й зваблення прийомної дочки (одруження принципово нічого не міняє) - шлях, що логічно привів врешті до захоплення Росією як агресором прямо під час чергової розв'язаної нею війни.
Наше МЗС вже поплювалось на адресу старого маразматика. Але загалом не надто приємні відчуття: раз по раз констатувати, що кумири попередніх десятиліть не встигають померти вчасно і одного моменту перетворюються на зогнилий гарбуз...
Коментарі