Зустріч на Алясці: підводні камені, червоні лінії

Чим ближче до 15 серпня - тим менше чіткості в уявленнях, що саме відбувається. Путін не збирається поступатися ані рядком зі свого попереднього ультиматуму. Трамп, схоже, не має намірів запроваджувати проти нього якихось санкцій - хоча лише це зробило б кремлівського карлика більш договороздатним. А в Україні вже почалися сварки щодо того, де пролягають наші червоні лінії та на які гарантії варто погоджуватися. А що, хтось може дати якісь гарантії?

Зустріч на Алясці. Території і санкції та початок передвиборчих срачів в Україні

Аляска - достатньо дивний вибір для Путіна. З одного боку - це приниження (місце, яке Росія продала за безцінь, а причиною продажу стали борги і афери представників царської фамілії). З іншої - у Путіна, схоже не було вибору: Трамп не хоче ні з ким ділити лаври переможця.

Головний принцип США

Перш, ніж почати писати про поточну ситуацію, ми маємо розуміти, що головний принцип американської дипломатії зводиться до наступної формули: "вирішення питання не є ціллю дипломатії. Головна ціль - досягнення балансу великих систем". І навіть Трамп з його несистемністю буде дотримуватися цього принципу.

Кордони і загрози

На цей момент, схоже, пропозиції Трампа передбачають те, що лінія розмежування є новим кордоном. У звʼязку з цим маємо два питання, які поки не мають відповіді. Перше: чи росіяни на це погодяться. Друге - відсутність гарантій, яка виглядає зараз, як доконаний факт, який ніхто не обговорюватиме, як мінімум, зараз. Україна вже заявила, що кордони прописані в Конституції. Росія також не змінюватиме конституцію. Іншими словами, навіть якщо відбудуться результативні переговори, ніхто ніяких гарантій давати не буде.

Санкції

Формат зняття санкцій - ключове питання переговорів. Росія, схоже, просуває ідею Дмітрієва про створення спільних торгових домів, які під американським прапором будуть продавати російські підсанкційні товари в ЄС та в інших недружніх країнах. Пропозиція США поки незрозуміла. Але зняття санкцій - є базовим тригером для ЄС. Власне, позиція ЄС дуже проста: продовження війни є більш прийнятним, ніж зняття санкцій. Але ЄС змушена поки йти в фарватері США. Як вийти з цього трикутника - поки неясно. Але я хочу наголосити: не території, а саме санкції є "золотим ключиком" до результативних переговорів.

Армія, мова, віра

Росіяни 100% виставлять питання мови та церкви і в разі позитивного вирішення попередніх двох питань нас будуть нагинати прийняти відповідні зміни до законів. Окрім того, ми 100% отримаємо гарантію, що не вступимо в НАТО у зрозумілій перспективі. Базова червона лінія для нас - це збереження ВПК і постачання зброї. Як на мене, це головне питання для нас. І тут потрібно добиватися гарантій.

Логіка виборів

Ми давно вже живемо в логіці виборів, яка тільки посилюється. Якщо переговори Трамп-Путін будуть результативними, ми отримаємо страшний срач всередині країни. З усіма відповідними наслідками. Хоча навіщо чекати переговорів - за наступний тиждень ми побачимо масу інформаційних атак всіх проти всіх.

Що буде, якщо переговори проваляться? Трамп продовжить вводити вторинні санкції.

Гра Китаю

Китай точно не зацікавлений в цих домовленостях. Пекіну важливо, щоб Росія пішла на мир не в переговорах з США, а під тиском Китаю. Проте зараз вплинути на позицію Путіна Китай навряд чи може.

Також варто звернути увагу на те, що Путін прекрасно усвідомлює: зараз у нього точка біфуркації. Або він погодиться на пропозиції Трампа - або зробить вагомий крок до політичного васалітету від Китаю. Як на мене, це єдина причина, через яку Путін, теоретично, може піти на пропозиції Трампа.

Але, як завжди в таких випадках, все може зірватися будь-якої миті. До 15.08 ще дуже далеко.

Оригінал