Фройд, Міндіч - і золоті унітази українських скоробагатьків

Чомусь було таке переконання, що після втечі Пшонки і Януковича - оці золоті трони в "кімнатах для роздумів" пішли в минуле. Але ж ні! Друг і діловий партнер президента Зеленського Тімур Міндіч, вже традиційно для української еліти втік за кордон, але залишив по собі розкішний золотий унітаз. Про що це нам говорить - мовою психоаналізу?

Моя улюблена рубрика "ожилий підручник всього".

Зігмунд Фройд вказував на те, як міцно пов'язане золото та екскременти у символічному плані. Мовою несвідомого це якщо не одне й те саме, то дуже близькі речі.

У "Характері та анальній еротиці" він пише: "... умовне ототожнення золота і калу ... перебуває у зв'язці з переживанням різкого розмаїття між найціннішим, що відомо людині, і геть позбавленим цінності, що розглядається як "відходи". Тому черговий золотий унітаз у побуті багатія - це прямо класика.

Але тут проблема глибша і ширша, ніж відсутність смаку та фантазії у власників "нових грошей" ("старих грошей" в Україні не водиться за визначенням). Я думаю, в золотому унітазі з його діалектикою цінного та лайна прихований ключ до розуміння багатьох процесів в українському суспільстві. Не тільки того, чому корупція так погано викорінена (бо в її основі лежить перекручене розуміння цінного). Але й того, чому так часто у нас у принципі важливе, світле, корисне хейтять, а лайно - звеличують.

Оригінал