Польща вкотре кусає руку, яка тримає над нею щит
В останній і скандальній промові на посаді президента Анджей Дуда заявив, що поляки можуть просто закрити аеропорт в Жешуві (колись український Ряшів), наприклад, на ремонт. І нехай тоді Україна й союзники думають, як доправляти озброєння на російсько-український фронт. Питання лише в тому, що якщо зброю не доправляти - тоді фронтом дуже скоро може стати вся Польща. Але кого це хвилює, доки Росія не бомбить Варшаву?
Насправді всі ми чудово розуміємо, що мав на увазі президент Польщі Анджей Дуда, коли говорив про Ряшів. Він натякав: ані українці, ані союзники Польщі не сприймають належно польський суверенітет і вважають цей аеропорт і шляхи, що ведуть на схід, власними - хоча це польська інфраструктура, на польській землі.
Це - тривожний сигнал. Ще кілька років тому Анджей Дуда будував політичну кар'єру як головний захисник України в західному світі. А Ряшів, донедавна майже невідомий аеропорт, став головними повітряними воротами військової допомоги для України - саме цим Польща пишалась. І це досягнення мало би стати центральним розділом політичної біографії Дуди.
...Дуда починає грати на струнах, які так люблять ультраправі у всьому світі. Він акцентує на суверенітеті, натякає на "невдячність" України...
А тепер, у фінальні тижні свого президентства, роздумуючи над можливою подальшою політичною кар'єрою, Дуда починає грати на струнах, які так люблять ультраправі у всьому світі. Він акцентує на суверенітеті, натякає на "невдячність" України, на неповагу до тих, хто допомагає - безкорисливо, без обов'язку.
Однак нічого, крім політичної кон'юнктури, насправді не змінилося. Проблема не в тому, що хтось в Україні чи на Заході "вважає своїм" Ряшів. Проблема в тому, що "своїм" досі вважають його в Москві - і не забули, що Польща після Другої світової була фактично радянською колонією. Там зовсім не відмовилися від планів відновити цю "історичну справедливість".
Уся допомога, яка йде через Польщу, - це щит, який стримує війну подалі від польських кордонів. І не дозволяє росіянам зосередитися на їхній головній цілі - відновленні імперії і контролі над Центральною Європою.
...якщо російські війська ввійдуть до Львова, то до бомбардувань польських аеропортів залишаться лічені тижні. І тоді ремонту потребуватиме вже не злітна смуга в Ряшеві, а сама Польща...
Якщо ця допомога припиниться - зокрема й через Ряшів - і Україна зазнає поразки, якщо російські війська ввійдуть до Львова, то до бомбардувань польських аеропортів залишаться лічені тижні. І тоді ремонту потребуватиме вже не злітна смуга в Ряшеві, а сама Польща - знесилена після килимових бомбардувань, з масовим від'їздом мешканців на південь Європи.
Президент США тим часом рахуватиме, чи не надто дорого коштують батареї Patriot, які доведеться терміново перекидати до Німеччини, і чи варто ризикувати ядерною війною через занадто непередбачувану Росію. І навіть якщо він зважиться, війна буде вже на польській землі. І полякам тоді точно буде не до радості.
Досить спекуляцій на темах, які очевидні кожному, окрім тих, хто дивиться на політику виключно крізь призму особистого его. Польська допомога Україні - це інвестиція в безпеку самої Польщі. І поки українці тримають оборону, Польща має шанс уникнути катастрофи.
...саме прості люди першими гинуть у війнах, коли голосують за тих, хто розповідав їм казки
Поляки - не той народ, якому потрібно пояснювати, що таке Росія. Вона не раз доводила їм свою суть - і ще не раз готова довести, якщо її не зупинити. Це історичне щастя Польщі - що між нею й Росією сьогодні стоїть Україна. Якщо України не буде - не буде й Польщі. І жодні союзи її не врятують. Врятує лише щит, який треба не паплюжити, а берегти. Бо саме прості люди першими гинуть у війнах, коли голосують за тих, хто розповідав їм казки. Чи потрібно полякам переконуватися в цьому на власному досвіді?
Коментарі