Горбачов і Путін - вісники всеросійського Апокаліпсису

Здавалося б, що спільного у рушія "перестройки" і руйнівника СРСР Михайла Горбачова - та великого збирача пострадянських земель й "імператора в душі" Володимира Путіна? Більше, ніж ми могли подумати. У прагненні покращити те, що вони отримали від попередників - обидвоє розігнали маховик незворотніх змін до такої швидкості, що годі спинити. Ми бачили, як посипався СРСР. Спостерігаємо за Росією?

Що об'єднує радянського Горбачова і російського Путіна? - в обох випадках "процес пішов", і його не зупинити. Горбі так сам і говорив: "процес пішов".

Щодо Путіна на європейську і американську медійну поверхню вже піднімається відкриття, що він не може сказати "стоп" тому, що відбувається в РФ, хоче він того, чи не хоче. Дональд Трамп навіть засумнівався, що "Путін там". Ангела Меркель понад 10 років тому, добре розуміючи російську, з'ясувала, що "Путін там", але в іншому вимірі.

Найбільш гіркий, як не мене, конспірологічний варіант природи Путіна в західній політиці це такий, що Путін - агент західних спецслужб. Тоді йому могли, попри "не хочу", згодовувати все, що він захоче від внутрішніх дисидентів до зовнішніх територій і українських дітей просто в розрахунку на те, що Путін в критичний момент з'їсть коди від російських балістичних ракет.

Але тепер, за такого найгіршого сценарію, немає сенсу утримувати цінного агента ціною поблажливості до його агресивності. Він просто не зможе зробити те, для чого міг бути потрібним - стати стоп-краном при загрозі глобальної аварії. Але РФ поїхала в минуле із зірваним стоп-краном. Тому краще огородити її і спостерігати, як путінський режим просідає і хоронить під своїм тілом російський підвал, де поруч із катівнями зберігаються ядерні боєголовки.

Оригінал