Зустріч Келлога й Лукашенка: добрива, задобрювання і повідець Кремля

Коли стало відомо, що Трамп послав Келлога до Лукашенка - аби бодай картопляний фюрер вплинув на Путіна у питанні російсько-українських перемовин, мережа наповнилася жартами. Бо хто такий Путіну Лукашенко? Васал на дуже короткому ланцюжку. Але у Трампа в Білорусі свій інтерес, суто бізнесовий і підсанкційний. І ці інтереси у президентів обох країн цілком збігаються. Про що йдеться?

Повідомлення агентства Reuters про наміри спецпредставника Дональда Трампа по Україні Кіта Келлога відвідати Мінськ стало не просто сенсацією. Це - лакмусовий папірець для зовнішньої політики Дональда Трампа щонайменше на пострадянському просторі.

Кіт Келлог - відставний генерал, який протягом тривалого часу радить Дональду Трампу у питаннях оборонної та зовнішньої політики. Очевидно, що система пріоритетів 80-річного дипломата, відставного військового, сформувалася в роки холодної війни. Звідси притаманні йому численні ідеологічні конструкції, які пропонують врахувати "велич Росії" та її вплив на пострадянському просторі. Нагадаємо, що у 2023 році Келлог побував на Харківщині, а його донька Меган Моббс очолює фонд, який надає Україні невійськову допомогу.

Однак це не все. Мінськ та Вашингтон вже кілька місяців ведуть непублічні переговори. Мета режиму Лукашенка - добитися можливості відновлення власних позицій на ринку калійних добрив. Білорусь виробляє близько 20% від світового обсягу калійних добрив, а Лукашенко намагається довести, що санкції на білоруські добрива підштовхують його до Росії.

США намагалися добитися звільнення хоча б найбільш стражденних серед політичних в'язнів, яких у Білорусі більше тисячі, і список продовжує рости. Наприкінці квітня було звільнено адвоката Юрія Зенковича - йому інкримінували підготовку замаху на Лукашенка у складі групи людей. За час перебування за ґратами власник паспортів Білорусі та США практично удвічі схуд. Звільнення Зенковича виглядало як жест доброї волі Лукашенка, проте зараз, у контексті нових обставин, воно набуває іншого звучання, нагадує елемент політичної гри.

Після нещодавнього візиту Лукашенка до Пекіна міністр оборони РБ Анатолій Хренін оголосив, що білорусько-російські навчання "Запад-2025", які традиційно турбують сусідні з Білоруссю країни НАТО, пройдуть в глибині Білорусі. Буквально вчора цей крок сприймався як сигнал з Китаю, але оголошена зустріч з Келлогом також могла мати вплив на це рішення. Втім, як показали слухання у Конгресі США, міністр оборони США Піт Гегсет не знає, де знаходиться Сувальський коридор.

Маємо визнати, що час для розмови із заокеанським емісаром для Лукашенка політично доволі сприятливий, адже він у січні провів власне перезатвердження на посаді президента Білорусі, а спецслужби РБ завдали кількох дошкульних ударів по представниках білоруських демократичних сил. Лукашенко почувається впевнено, загроз із боку білоруських політиків у нього немає, а проблему складає хіба що стан здоров'я та хронічне прагнення Росії задушити "волошкову" республіку у власних геополітичних обіймах. Для адміністрації Трампа підтримка демократичних цінностей не є пріоритетом, і це добре помітно. Натомість Кремль розглядає Білорусь виключно як "білоруський балкон", який нависає над сусідами, що входять до НАТО та ЄС, і діє відповідно. Протягом ближчих років процес побудови Союзної Держави Росії та Білорусі має остаточно позбавити останню залишків суверенітету.

Практично три місяці минуло з моменту зникнення спікерки Координаційної Ради білоруських демократичних сил Анжеліки Мельникової, проте жодних новин про її місцеперебування немає. Натомість опоненти Лукашенка практично втратили політичну ініціативу, і часто зосереджуються на з'ясуванні відносин між собою.

Статистка білоруських президентських перегонів Ганна Конапацька приписала собі в заслугу майбутній візит Кіта Келлога, і це викликало гомеричний регіт у середовищі білоруських демократичних сил. Щоправда, запропонувати щось, крім саркастичних посмішок, Світлана Тихановська та її оточення не можуть, бо не мають відповідних механізмів.

Прагнення Вашингтона домовлятися з Лукашенком, за великим рахунком, лише свідчить про відсутність плану завершення російсько-української війни. Трамп та його оточення продовжують шукати тих, хто зробить замість них складну роботу, обіцяючи манну небесну. Втім, у цьому питанні Лукашенко для президента США гідний конкурент.

Наостанок - про трагікомічне. Дефіцит білоруської картоплі на споживацькому ринку країни примусив Лукашенка публічно шукати винних і поставив під загрозу перспективу частування Кіта Келлога фірмовими драниками. Не менш кумедним виглядає той факт, що адміністрація Трампа зробила ставку на Кіта Келллога, а не на Стіва Віткоффа, який має білоруське коріння. Можна лише потішитися, що на зустріч з Лукашенком, який часто тягає за собою померанського шпіца Умку, не прилетить з-за океану якийсь кінолог.

P.S. Секретар білоруського Радбезу Олександр Вольфович, якого часто називають головою проросійської партії в Білорусі, заявив, що до кінця 2025 року на території країни розмістять російський "Орєшнік". Навряд чи потрібні інші підтвердження того, наскільки короткий повідець тягнеться з Кремля до горла Лукашенка.

Gazeta.ua