Вашингтон: між деменцією Трампа й підступами Путіна

Немає сенсу нагадувати усі божевільні, скандальні, а то й злочинні заяви і дії президента Трампа. Особливо - в питанні його ірреальної любові до убивці й терориста Путіна. Президент США досі збентежено розводить руками й не розуміє - чому після стількох поступок і прогинів "друг Владімір" не хоче зробити бодай коротенького кроку назустріч? У Білому домі інша біда: як вести міжнародну політику й тримати обличчя, коли президент цілком випав із реальності?

Насправді те, що американці відмовилися від продовження перемовин з Росією щодо "нормалізації" діяльності власних дипломатичних представництв, свідчить навіть не про посилення роздратування, а про збентеження.

Путін практично ні в чому не хоче йти на поступки Трампу. Відновлення діяльності посольств (невигідне насамперед Сполученим Штатам, бо знову запускає щуку в річку, а російських розвідників до Вашингтона) не має нібито прямого відношення до російсько-української війни, проте з точки зору Путіна - також має відбуватися на його, путінських, умовах.

Трамп вважав, що Путін належним чином оцінить його бажання зберегти статус-кво, не запроваджувати нові санкції і не створювати нові можливості для українського опору. Але Путін не був би Путіним, якби не вважав, що будь-які домовленості з Трампом мають базуватися на поступках самого Трампа. І ніяк інакше.

Тому американці збентежені і уникають росіян. Оточення Трампа просто не може сказати йому правду, а сам Трамп тепер безпідставно сподівається не тільки на те, що Путін хоча б десь піде йому назустріч, але й допоможе з Іраном (ні). І це черговий глухий кут, свідоцтво дурості, безпорадності і страху колективного Рубіо перед людиною, не здатною усвідомити реальність.

Оригінал